ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2951/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Черепія П.М.
при секретарі Данилюк І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність ВРЛ №846385 від 08.09.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 21/1-2144 від 21.10.2011 року, ОСОБА_3, представник, довіреність № 21/1-208 від 01.02.2011 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_4
до відповідача: УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області
про визнання неправомірними дій, стягнення компенсації, матеріальної допомоги, середнього заробітку та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної служби охорони (далі УДСО) при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання протиправним дій щодо невиплати компенсації за невикористані календарні дні щорічних чергових відпусток за період служби, грошової компенсації при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні чергових відпусток, стягнення належних при звільненні грошових сум та моральної шкоди у розмірі 19200,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала і пояснила, що наказом Управління Державної служби охорони при УМВС України № 110 о/с від 25.07.2011 року його звільнено з посади начальника пункту централізованого спостереження Калуського відділення Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області за п.64 «г»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі Положення) через скорочення штатів.
Далі, представник позивача пояснила, що при звільненні йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток, чим було порушено вимоги ст.116 КЗпП Ураїни, ст. 24 Закону України “Про відпустки», також невиплачено матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні чергових відпусток.
Окрім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України її довірителю відповідач повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Такими діями позивачу завдану моральну шкоду, яку він оцінює в 19200,00 грн.
Вважає дії УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті належних при звільненні грошових сум протиправними.
Просить суд стягнути з УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області належні при звільненні грошові суми за невикористані календарні дні щорічних чергових відпусток за період служби, грошову компенсацію при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні чергових відпусток та 19200,00 грн. моральної шкоди.
Представники відповідача проти позову заперечили і пояснили, що правовідносини, які регулюють прийняття на службу в органи внутрішніх справ, проходження служби та звільнення з органів внутрішніх справ регулюються спеціальним законодавством, а не нормами КЗпП України, на який посилається позивач.
Окрім того, аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»(п.2), а також в аналітичній довідці Вищого адміністративного суду України від 01.02.2009 р. про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи, що позивач відноситься до середнього начальницького складу органів внутрішніх справ, то відповідно п. 56 Положення компенсація за невикористану відпустку в році звільнення не виплачується.
Щодо вимоги по виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення то вона є додатковим видом грошового утримання і виплачується при умові формування та затвердження кошторису фонду грошового забезпечення, що встановлено п.п. 2.16.5 Інструкції «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»затвердженої Наказом МВС №499 від 31.12.2007 р.
Щодо виплати щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим званням, що проводиться особам рядового і начальницького складу протягом одного року в разі звільнення з органів МВС через скорочення штатів, то позивачу така допомога не виплачувалася у зв'язку із реєстрацією його з 29 липня 2011 року в Долинському районному центрі зайнятості.
Просять в позові відмовити.
Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що наказом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області № 110 о/с від 25.07.2011 року, позивача, ОСОБА_4, лейтенанта міліції, звільнено з посади начальника пункту централізованого спостереження Калуського відділення Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області за п.64 «г»Положення через скорочення штатів. (а.с. 10)
Як зазначено в наказі підставою звільнення ОСОБА_4 послужив його рапорт від 25.07.2011 року та подання Калуського ВДСО.
Відповідно до п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.1991 року передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів у році звільнення за їх бажанням надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до п .51 Положення, а особам рядового і начальницького складу (крім осіб, указаних в абзаці 1 цього пункту), які звільняються з ОВС, за невикористану у році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Оскільки позивач відноситься до середнього начальницького складу органів внутрішніх справ ( п. 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ), то компенсація за невикористану відпустку у році звільнення не виплачується.
Посилання представника ОСОБА_4 на норми Кодексу законів про працю України, які регулюють питання грошової компенсації, суд не приймає до уваги, оскільки на позивача, в даному випадку, норми трудового законодавства не поширюються. Правовідносини, які передбачають проходження служби в органах внутрішніх справ регулюються законодавством про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто Законами України “Про міліцію”, “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ”, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, наказами Міністерства внутрішніх справ, іншим законодавством про ці органи.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, а також аналітичної довідки Вищого адміністративного суду України від 01.02.2009 року “Про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби” відносини про проходження служби в органах внутрішніх справ не є трудовими, і всі питання щодо звільнення (поновлення на службі), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають вирішенню відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Щодо вимоги по виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення то вона є додатковим видом грошового утримання і виплачується при умові формування та затвердження кошторису фонду грошового забезпечення.
Так, згідно п.п. 2.16.5 Інструкції «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженої Наказом МВС №499 від 31.12.2007 р., фактичні витрати на матеріальну допомогу відповідно до вимог бюджетного законодавства проводяться тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення.
Згідно п.9 Постанови КМ України №615 від 10.08.1993 року «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності»Державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством.
Відповідно довідки УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області №21/1-2143/вк від 21.10.2011 року при обчисленні Фонду грошового забезпечення матеріальна допомога в Долинському ВДСО не закладалася, так як під дану статтю не було створено джерело доходу, оскільки на протязі останніх трьох років даний підрозділ був збитковим, а в третьому кварталі даний підрозділ ліквідований і приєднаний до ВДСО при Калузькому МВ УМВС.(а.с.40)
Таким, чином як вбачається з вищенаведеного, та досліджених в судовому засіданні письмових доказів (а.с. 42-48), вимога позивача щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення є безпідставною та необґрунтованою.
Щодо виплати щомісячної грошової допомоги у розмірі окладу за військовим званням, що проводиться особам рядового і начальницького складу протягом одного року в разі звільнення з органів МВС через скорочення штатів, то позивачу така допомога не виплачувалася у зв'язку із реєстрацією його з 29 липня 2011 року в Долинському районному центрі зайнятості, про що свідчить довідка Долинського районного центру зайнятості №РЦЗ-2611/01-18/01 від 11.10.2011 року.(а.с.41)
Так, згідно п.11 Постанови КМ України N 393 від 17 липня 1992 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», особам, які в період отримання щомісячної грошової допомоги були зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем реєстрації.
З огляду на вищенаведене, дана вимога також не підлягає до задоволення.
Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 19200,00 грн. то вона випливає з основного позову який є необґрунтованим та безпідставним, тому і дана вимога є такою, що не підлягає до задоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку що відповідач в кожному випадку діяв в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій, стягнення компенсації, матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_5
Постанова складена в повному обсязі 28.10.2011 року.