ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"09" вересня 2011 р. Справа № 2a-2914/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені ОСОБА_1»до Державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство», треті особи, на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада, Тисменицька районна державна адміністрація про визнання дій незаконними та скасування розрахунків нанесених збитків,-
08.09.2011 року ОСОБА_2 вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені ОСОБА_1»звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство», треті особи, на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада, Тисменицька районна державна адміністрація про визнання дій незаконними та скасування розрахунків розміру збитків лісогосподарського виробництва.
Позивач на обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 підприємство «Івано-Франківське лісове господарство»керувалося Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", якою визначається порядок розрахунку розміру відшкодування збитків лісового виробництва .
На обгрунтування обраного способу захисту позивач послався на ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі -законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Звертаючи увагу суду на ст. 162 КАС України позивач зазначає, що способом захисту порушеного права у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб»єкта владних повноважень чи окремих Його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішень чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо Інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень,
Однак, як вбачається з адміністративного позову, позивач звертає свої вимоги до відповідача - Державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство», щодо визнання незаконними дій та скасування розрахунків розміру збитків лісогосподарського виробництва, спречинене вилученням в тимчасове користування Прикарпатському університету імені ОСОБА_3 земельних ділянок лісового фонду, підписаних головним лісничим ОСОБА_4.
Судом зазначається, що відшкодування збитків, це цивільно-правова категорія. Збитками вважаються втрати, у зв'язку з пошкодженням або знищенням, а також витрати, які були чи будуть здійснені для відновлення порушеного права. Крім того, до збитків відносять і доходи, які могли б бути одержані, якби право не було порушено. Розміри збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам вилученням (викупом) земель здійснюється з додержанням вимог, передбачених статтями 146, 147 та 149-151 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року за N 2768-ІП, визначаються для земельних ділянок, що перебувають на праві власності, з урахуванням повної вартості земельної ділянки. Така вартість встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, що проводиться згідно з п. 3 ст. 146 Земельного кодексу України за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
В земельному законодавстві діє Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, однак у питаннях, не врегульованих ним, застосовується порядок визначення та відшкодування збитків, визначений цивільним законодавством. Відповідно до цього Порядку розмір збитків, що підлягають відшкодуванню землевласникам та землекористувачам, визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських (міст обласного підпорядкування) рад.
Тобто, оспорюваний, розрахунок розміру збитків лісогосподарського виробництва не має необхідних ознак для рішення суб»єкта владних повноважень , зокрема такої необхідної ознаки, як його обов'язковість - даний розрахунок може бути затверджено або не затверджено відповідними комісіями створених міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) рад.
Згідно п. 1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, з огляду на вказане, оспорюваний позивачем розрахунок не є рішенням (нормативно -правовим актом індивідуальної дії) суб»єкта владних повноважень в розумінні вищезгаданої статті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем в порядку адміністративного судочинства позов не є адміністративним, оскільки відповідач - ОСОБА_2 підприємство «Івано-Франківське лісове господарство»не наділене будь-якими управлінськими функціями, владними повноваженнями щодо позивача в даних правовідносинах, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,-
Відмовити Державному вищому навчальному закладу «Прикарпатський національний університет імені ОСОБА_1»за його позовом до Державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство», треті особи, на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада, Тисменицька районна державна адміністрація про визнання дій незаконними та скасування розрахунків нанесених збитків.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кафарський В.В.