24 листопада 2015 року о 13 год. 00 хв.Справа № 808/8336/15 м.Запоріжжя
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 зовнішньоторгова фірма «Ферроекс»
до ОСОБА_1 митниці ДФС
про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
07 жовтня 2015 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» (далі - позивач) до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача в листі від 21.09.2015 №1028/11/08-70-25 в поверненні позивачу надмірно зарахованих до бюджету митних платежів в розмірі 26856,48 грн.;
- спонукати відповідача виконати певні дії, направлені на повернення позивачу 26856,48 грн., які були переплачені в якості митних платежів до бюджету, на підставі неправомірно прийнятого рішення відповідача, а саме: підготувати та направити в установленому порядку до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення позивачу коштів переплати 26856,48 грн., що обліковуються на відповідному рахунку митного органу, на поточний рахунок №26007001305334, в ПАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 19269466.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.05.2013 по справі №808/973/13-а, яка набрала законної сили, скасовано рішеннями ОСОБА_1 митниці про коригування митної вартості товару №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013, яким позивача зобов'язано сплатити кошти в розмірі більшому, ніж визначено декларантом за митною декларацією №112030000/2013/000743 від 10.01.2013 на 26856,48 грн. Позивач звернувся до відповідача з заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів, сплачених при у зв'язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товару, разом з тим, відповідачем було протиправно відмовлено в наданні висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що вищезгаданою постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду не приймалось рішення по зобов'язання відповідача повернути надмірно сплачені митні платежі чи визначити митну вартість за методом, заявленим декларантом, а отже відсутні підстави для надання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Крім того, представник відповідача зазначила, що позивачем не було подано до митного органу повного пакету документів необхідних для складання та направлення висновку до органів Державної казначейської служби. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі контракту №840/12-05 від 21.09.2012, укладеного між ТОВ ЗЗФ «Ферроекс» та фірмою «Falcon International LLC», позивачем імпортовано на митну територію України товар - кремній металевий 553, кількістю 48 тон, на загальну суму 108000,00 доларів СШАю
Для проведення митного оформлення поставленого позивачем товару позивач 10.01.2013 подав до ОСОБА_1 митниці митну декларацію №112030000/2013/000743.
11 січня 2013 року ОСОБА_1 митницею прийнято рішення №112030000/2013/000036/2 про коригування митної вартості товару, яким визначено митну вартість товару за шостим методом та у зв'язку з цим 11.01.2013 видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2013/00036, за поданою позивачем ВМД.
У зв'язку з застосуванням митним органом резервного методу визначення митної вартості імпортованих товарів, позивачем, в порівнянні з заявленою митною вартістю, надмірно сплачено митні платежі в розмірі 26856,48 грн., що не заперечується представником відповідача.
Позивачем в судовому порядку оскаржено рішення про коригування митної вартості товару №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013. Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.05.2013 по справі №808/973/13-а задоволено позовні вимоги ТОВ ЗЗФ «Ферроекс» до ОСОБА_1 митниці, визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_1 митниці про коригування митної вартості товарів №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013.
21 травня 2015 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/973/13-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці залишено без задоволення, а постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.05.2013 по справі №808/973/13-а - без змін.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2015 ОСОБА_1 митниці відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №808/973/13-а.
Враховуючи викладене, приписи статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.05.2013 по справі №808/973/13-а набрала законної сили 21.05.2015.
З матеріалів справи судом встановлено, що листом №136 від 11.09.2015 позивач звернувся з заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. ОСОБА_1 митниці від 21.09.2015 №1028/11/08-70-25 позивачу відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки, на думку митного органу, постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. по справі №808/973/13-а не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618.
Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.
Суд зазначає, що згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:
а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;
б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава;
в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою;
г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.
До заяви додаються, аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
При розгляді справи встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 26856,48 грн. склалася з різниці між заявленою ТОВ ЗЗФ «Ферроекс» митної вартості імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом рішенням про коригування митної вартості товару №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013.
Разом з тим, суд зазначає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано рішення про коригування митної вартості товару №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати позивачем грошових коштів визначених митним органом в розмірі 26856,48 грн.
Відтак, посилання митного органу на те, що постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. по справі №808/973/13-а не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку №618, безпідставне.
Щодо посилань представника митного органу на те, що скасування рішення митного органу №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013, яким визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, не свідчить про застосування митної вартості товару заявленою декларантом, суд зазначає наступне.
При розгляді ОСОБА_1 окружним адміністративним судом справи №808/973/13-а, зроблено висновок про те, що у ОСОБА_1 митниці були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Крім того, суд зазначає, що оскільки рішення ОСОБА_1 митниці №112030000/2013/000036/2 від 11.01.2013, яке стало підставою для переплати позивачем грошових коштів на суму 26856,48 грн. скасовано, то кошти в розмірі 26856,48 грн. є безпідставно сплаченими незалежно від того, чи визначить митний орган митну вартість імпортованого позивачем товару за методом №1, чи ні, а прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару може бути лише підставою для сплати коштів вже в новому розмірі.
Крім іншого, суд звертає увагу, що відповідно до Порядку №618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Таким чином, митний орган мав можливість самостійно перевірити суму заявленої до відшкодування надмірної сплати митних платежів, та встановити наявність чи відсутність підстав для їх повернення.
При розгляді справи з пояснень представника відповідача встановлено, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених митних платежів при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.
Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.
Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає «право на суд». Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОСОБА_4 проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Отже, скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди завданої таким рішенням не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв'язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів. Розмір надмірно сплачених коштів, зазначений позивачем у позові, відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надміру сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.
Щодо посилань представника відповідача в судовому засіданні на те, що позивачем до митного органу не надано повний перелік документів передбачений Порядком №618 на підставі яких митним органом могло б бути прийнято рішення про повернення надмірно сплачених коштів, суд зазначає наступне.
Митний орган в листі від 21.09.2015 №1028/11/08-70-25 щодо розгляду звернення листа позивача жодним чином не вказує на те, що позивачем не подано необхідних документів, а лише констатує факт щодо неможливості повернення надмірно сплачених коштів.
При цьому суд зауважує, що митний орган, як орган державної влади, зобов'язаний всіляко сприяти громадянам та юридичним особам в реалізації їх прав, гарантованих Конституцією України та законами України, зокрема, надавати консультації щодо неточностей в діях особи, яка звернулась до митного органу з певним листом/запитом.
Відповідачем не було вказано відповідачу на недоліки у формуванні ним заяви про повернення надмірно сплачених коштів щодо неповно поданого пакету документів, а отже суд приходить до висновку, що зазначена обставина не була підставою для відмови позивачу в поверненні надмірно сплачених коштів.
З тих самих підстав не беруться до уваги і посилання представника відповідача на неподання позивачем до митного органу довідки про відсутність у нього податкової заборгованості. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні підтвердила, що митний орган наділений повноваженням самостійно запитувати таку інформацію у податкових органів.
Також суд не приймає посилання відповідача на порядок прийняття рішення про визнання митної вартості встановлений ч.9 ст.55 Митного кодексу України, оскільки дана норма не стосується випадків скасування рішення митного органу судом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 зовнішньоторгова фірма «Ферроекс».
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_1 митниці ДФС в листі від 21.09.2015 №1028/11/08-70-25 в поверненні позивачу надмірно зарахованих до бюджету митних платежів в розмірі 26856,48 грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 митницю ДФС в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» (на поточний рахунок №26007001305334, в ПАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 19269466) з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 26856,48 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 48 коп.).
Судові витрати в розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці ДФС.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко