08 вересня 2015 р. Справа № 804/9253/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Тонояна А.К.
позивача: ОСОБА_1
представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги щодо сплати недоїмки з єдиного внеску та рішення про нарахування штрафних санкцій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо визначення валових витрат при проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.04.2015р. №0012081701 та від 11.06.2015р. №0018971701; визнати протиправною та скасувати вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2015р. №0012121701 щодо сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2015р. №0012131701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки позивач правомірно включив до складу витрат для цілей оподаткування цим податком звітного податкового періоду відповідні суми витрат за господарськими операціями з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «СТВ Сталь», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Делва», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Компанія Ліга», ТОВ «Зелена дорога», тому що правочини, укладені з цими контрагентами, недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, натомість, акт, складений за її результатами, не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами вказаних правочинів. Так, з акта перевірки вбачається, що перевіркою правильності визначення валового доходу за 2013 та 2014 роки порушень встановлено не було, разом з тим слід зазначити, що до складу валового доходу увійшли і витрати, які фактично не визнаються відповідачем, а саме: компенсація витрат за послуги навантажувача ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», тепловозу ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», компенсація витрат за залізничні послуги ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», компенсація витрат за користування вагонами ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», компенсація витрат за додаткові послуги по ТехПД (ст. Правда), компенсація витрат за додаткові послуги по ТехПД (ст. Нікополь), компенсація витрат за надання послуг зі зважування та перевірки маси вантажу, компенсація витрат за вантажно-розвантажувальні роботи, компенсація витрат за працю вантажника. Ці витрати були понесені в ході господарської діяльності, але були компенсовані (перевиставлені), тобто включені до валового доходу у вигляді актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 Витрати по взаємовідносинам з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «СТВ Сталь», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж» були включені (перевиставлені) до актів виконаних робіт (включені до складу доходу позивача) по наступним контрагентам: ТОВ «НВП «Відродження», ТОВ «Заубер Холдінгс Україна», ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія «Енерго-Інвест», ТОВ «Укрполіметали», ТОВ «НТ Трейдинг». Крім того, позивач зазначав, що службові особи контролюючого органу безпідставно не врахували в аналізі цін придбання та реалізації послуг ціну реалізації навантаження товару навантажувачем Hyundai колісним HL-780-7A LH041023, у зв'язку із чим останніми зроблено хибний висновок про збитковість операцій позивача та про те, що ФОП ОСОБА_1 надає послуги контрагентам-покупцям без надбавки на їх вартість і без одержання доходу. Крім того, у вказаному аналізі цін безпідставно зазначено послуги з підготовки сировини та зачистки вагонів, а також послуги з прибирання та зачистки шламу, оскільки в актах виконаних робіт такі послуги відсутні, таких послуг в реалізації немає. Також відповідачем на власний розсуд безпідставно включено до складу валових витрат позивача суму у розмірі 27500,00грн. згідно рахунку від 22.10.2014р. ТОВ «Альфатех» за радіатор трансмісії, оскільки фінансово-господарські відносини з вказаним підприємством фактично у жовтні 2014 року не проводилися, радіатор позивачу не поставлявся і рахунок за його поставку відповідно не оплачувався. Незаконно зменшивши витрати позивача та не виключивши зі складу доходу (виручки) компенсації витрат службовими особами контролюючого органу було безпідставно завищено прибуток, отриманий від господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також безпідставно донараховано до сплати суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Крім того, позивач зазначав, що відповідачем безпідставно застосовано до нього штрафні санкції за ненадання до перевірки всіх первинних документів у повному обсязі, оскільки всі ці документи були надані, що підтверджується їх переліком, наведеним в самому акті перевірки та в додатках до нього. При цьому відповідачем в ході перевірки в порушення вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України було витребувано інформацію щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, а також детальну розшифровку валових витрат, що не є документом з обліку доходів і витрат, тим більше, що фізичними особами-підприємцями детальний бухгалтерський облік не ведеться. Отже, не надання такої інформації не є порушенням приписів п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні позивач та його представники підтримали пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.
Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму витрат, що враховуються для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб, оскільки частина цих витрат є документально непідтвердженою, в тому числі внаслідок встановлення дефектності наданих до перевірки актів виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «СТВ Сталь» та ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», які не містять відомостей про зміст і обсяг операції; через ненадання до перевірки договорів з контрагентами-постачальниками товарів і послуг ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Зелена дорога», ФОП ОСОБА_6, а також у зв'язку із тим, що операції позивача з надання ним послуг щодо підготовки та відправлення сировини, компенсації за залізничні послуги, компенсації витрат навантажувача, стоянки тепловозу в депо, витрат тепловозу та працю вантажника здійснені без мети одержання економічного ефекту (прибутку), що свідчить про не пов'язаність цих послуг з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 При цьому, надані позивачем під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень додаткові документи, а саме договори по вищеозначеним контрагентам, які не надавалися до перевірки, не містять повної інформації про найменування і кількість товару (ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг»,ТОВ «Компанія Ліга»); договір з ДП «Придніпровська залізниця» містить помилкові дані щодо того, що позивач діє на підставі Статуту підприємства, в той час, як ФОП ОСОБА_1 Статуту не має та є фізичною особою-підприємцем. Акти списання паливно-мастильних матеріалів та запасних частин не містять необхідних реквізитів, як-то місце складання, норми витрат палива та часу роботи навантажувача. Таким чином, вказані акти наданих послуг підтверджують лише дохід позивача, а не його витрати. При цьому в результаті порушень податкового законодавства в частині правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлено заниження позивачем цього єдиного внеску за 2013 та 2014 роки на загальну суму 135948,86грн., у зв'язку із чим до позивача на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафну санкцію на суму 10128,09грн.
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього. Додатково представник відповідача зазначав, що до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшла постанова старшого слідчого з ОВС 3-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП ОСОБА_7 «Про призначення позапланової документальної перевірки», в якій зазначено, що згідно свідчень директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ «СТВ Сталь» ОСОБА_8, господарської діяльності від імені ТОВ «СТВ Сталь» він не проводив, первинну бухгалтерську документацію не підписував та відношення до діяльності цього підприємства не має. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №62/04-167 від 12.05.2015р. підписи від імені ОСОБА_8 на первинних бухгалтерських документах по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «СТВ Сталь» з СПД-контрагентами виконані не ОСОБА_8, а іншою особою. В ході досудового слідства також встановлено, що у ТОВ «СТВ Сталь» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Враховуючи наведене, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «СТВ Сталь» не спричиняють реального настання правових наслідків.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.2920503938) (далі - ФОП ОСОБА_1В.), зареєстрований виконкомом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 07.05.2002р., номер державної реєстрації 0012250, перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків.
Згідно плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та наказу керівника цього контролюючого органу від 06.02.2015р. №52, працівниками Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.
За результатами означеної перевірки складено акт від 19.03.2015р. №571/75/04-03-17-01/НОМЕР_1, згідно якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 приписів п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання о перевірки документів у повному обсязі; п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3268448,26грн., а також порушення позивачем приписів п.2, п.3 ст.7, п.11 ст.8 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», через що позивачем занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 135948,86грн. (т.1 а.с.13-84).
Означений висновок обґрунтований тим, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, суми документально не підтверджених витрат, зокрема, внаслідок встановлення дефектності наданих до перевірки актів виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «СТВ Сталь» та ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», які не містять відомостей про зміст і обсяг операції; через ненадання до перевірки договорів з контрагентами-постачальниками товарів і послуг ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Зелена дорога», ФОП ОСОБА_6, а також у зв'язку із тим, що операції позивача з надання ним послуг щодо підготовки та відправлення сировини (агломераційного виробництва, концентрату залізорудного, концентрату марганцевої руди, вугілля кам'яного), компенсації за залізничні послуги (за користування вагонами), компенсації витрат навантажувача, стоянки тепловозу в депо, витрат тепловозу та на працю вантажника здійснені без мети одержання економічного ефекту (прибутку), оскільки компенсація витрат від надання цих послуг проведена за ціною придбання, що, в свою чергу, свідчить про не пов'язаність цих послуг з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1
На підставі акту перевірки від 19.03.2015р. №571/75/04-03-17-01/НОМЕР_1 Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 09 квітня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0012111701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4902672,39грн., в тому числі за основним платежем - 3268448,26грн. та за штрафними санкціями - 1634224,13грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0012081701, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за порушення приписів п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України у розмірі 510,00грн. (т.1 а.с.85,86).
Крім того, 09 квітня 2015 року відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0012131701, яким на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 10128,09грн. (т.1 а.с.88).
Також 09 квітня 2015 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була виставлена вимога про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-0012121701 на загальну суму 135948,86грн.(т.1 а.с.89).
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку згідно п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України.
Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2015р. №5434/10/04-36100709 за результатами розгляду первинної скарги ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.04.2015р. №0012111701 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 7804,56грн., в тому числі за основним платежем - 5203,01грн. та за штрафними санкціями - 2601,50грн., оскільки в ході розгляду скарги було встановлено, що Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області при здійснені розрахунку заниження податку на доходи фізичних осіб допущено арифметичні помилки (замість суми заниження основного платежу за 2013 рік у розмірі 2034738,97грн., розрахованої за ставками згідно п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, контролюючим органом визначено заниження суми у розмірі 2037262,36грн. (розбіжність 2523,39грн.), за 2014 рік - замість 1228506,28грн. визначено 1231185,90грн. (розбіжність 2679,62грн.), в іншій частині це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. Податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015р. №0012081701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 09.04.2015р. №0012131701 також залишені без змін (т.1 а.с.90-97).
На підставі означеного рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2015р. №5434/10/04-36100709 Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 11.06.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0018971701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4894867,88грн., в тому числі за основним платежем - 3263245,25грн. та за штрафними санкціями - 1631622,63грн. (т.1 а.с.87).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.06.2015р. №6216/5/99-99-10-01-03-14 повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2015р. №0012081701 та від 11.06.2015р. №0018971701, а також рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2015р. №5434/10/04-36100709 за результатами розгляду первинної скарги ФОП ОСОБА_1 - без змін (т.1 а.с.109-112).
Вирішуючи позовні вимоги про визнання означених вище податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу протиправними та їх скасування, суд зважає на наступне.
Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, врегульовано ст.177 Податкового кодексу України.
Так, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
При цьому п.177.4 ст.177 цього Кодексу передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Отже, наведеною нормою встановлено, що витрати фізичної особи-підприємця для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб формуються у тому ж порядку, як і у платників податку на прибуток.
Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами:
- ТОВ «Укрполіметали» (договір від 01.08.2012р. №08/2.12/(УС) щодо надання позивачем послуг з навантаження товару ТОВ «Укрполіметали» та його відправку залізничним транспортом (послуг з підготовки та відправлення сировини для агломераційного виробництва, концентрату залізорудного, марганцевої руди), а згідно додаткової угоди до вказаного договору від 01.10.2013р. ще й послуг з розвантаження товарів вказаного контрагента з залізничного транспорту, в рамках яких позивачем виставлено ТОВ «Укрполіметали» компенсацію витрат за послуги навантажувача, витрат тепловозу ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», витрат за залізничні послуги ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» за використання його навантажної площадки на залізничній станції №9, витрат за користування вагонами, витрат за додаткові послуги по ТехПД, витрат екскаватора та витрат екскаватора ТОВ «СТВ Сталь»);
- ТОВ НВП «Відродження» (договір від 19.12.2012р. №19/12.12(УС) щодо надання позивачем послуг по відправці товару ТОВ НВП «Відродження» залізничними вагонами (послуги з підготовки та відправлення концентрату марганцевої руди), в рамках яких позивачем виставлено ТОВ НВП «Відродження» компенсацію витрат за послуги зі зважування та перевірки маси вантажу, витрат за вантажно-розвантажувальні роботи, витрат за працю вантажника, витрат за додаткові послуги по ТехПД);
- ТОВ «Заубер Холдінгс Україна» (договір від 05.01.2011р. №05.01.11/УС щодо надання позивачем послуг з прийняття та розвантаження товару ТОВ «Заубер Холдінгс Україна»; договір від 01.04.2014р. №01.04.14/УС щодо надання позивачем послуг з навантаження/розвантаження і відправки/прийому залізничним транспортом вугільної фракції дрібнодисперсної (шлам вуглевмісний), в рамках яких позивачем виставлено ТОВ «Заубер Холдінгс Україна» компенсацію витрат за послуги навантажувача ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», витрат тепловозу ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», витрат за залізничні послуги ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», витрат за користування вагонами ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», витрат за додаткові послуги по ТехПД);
- ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» (договір від 01.12.2010р. №01.12.10/УС щодо надання позивачем послуг з навантаження товару ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» та відправки його залізничним транспортом, договір від 01.04.2014р. №14 ЖРК щодо надання позивачем послуг з навантаження/розвантаження і відправки/прийому залізничним транспортом залізорудного концентрату (послуги з підготовки та відправлення сировини для агломераційного виробництва, концентрату залізорудного), в рамках яких позивачем виставлено ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» компенсацію витрат за послуги навантажувача, витрат тепловозу ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», витрат за залізничні послуги ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», витрат за користування вагонами ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», витрат за додаткові послуги по ТехПД, витрат за послуги навантажувача ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», витрат за послуги навантажувача ТОВ «СТВ Сталь»);
- ТОВ «НТ Трейдинг» (договір від 20.09.2013р. №20/09.13 (УС) щодо надання позивачем послуг з прийому товару залізничним транспортом (послуги з підготовки та відправлення діаммофоски, послуги з вивантаження діаммофоски), в рамках яких позивачем виставлено ТОВ «НТ Трейдинг» компенсацію витрат за послуги за користування вагонами ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ»);
- ФОП ОСОБА_6 (договір від 02.02.2015р. №02/02.15 (УС) щодо надання позивачем послуг з перевезення шламу) (т.2 а.с.162);
- ТОВ «Мета Д» (договір від 20.11.2014р. №20/11.14 (УС) щодо надання позивачем послуг з вивантаження товару та відправки його залізничним транспортом (послуги з вивантаження соди кальцинованої та відправлення вагонів);
- ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ» (договір від 01.04.2013р. №13/287 щодо оренди позивачем частини залізничної колії №8а біля складу встаткування (інв.№1001) тривалістю128м. для організації відстою локомотиву та іншої залізничної техніки; договір від 28.12.2012р. №13/99 щодо надання позивачеві послуг залізничного цеху (тимчасової стоянки тепловозу ТГМ-4);
- ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж» (договір від 01.07.2012р. №01/07 щодо надання позивачеві послуг тепловозу з локомотивною бригадою (подачі, вбирання залізничних вагонів тепловозом ТГМ-4 з локомотивною бригадою, екіпаж у складі двох чоловік, які забезпечують управління, технічне забезпечення, обслуговування та експлуатацію майна; договір від 31.01.2014р. №2014/11 щодо надання позивачеві послуг навантажувачем JCВ-456ZXУ, з урахуванням додаткової угоди від 01.04.2014р. ці послуги надаються для навантаження сировини для агломераційного виробництва, марганцевого концентрату, для навантаження залізорудного концентрату, навантаження вугілля кам'яного; договір від 31.01.2014р. №2014/10 щодо надання позивачеві послуг з прибирання і зачистки шламу; договір від 01.04.2014р. №01/4 щодо постачання позивачеві нафтопродуктів (дизельного палива), згідно якого у 2014 році позивачем отримано дизельне паливо на суму 489533,48грн. без ПДВ) (т.2 а.с.180-188);
- ТОВ «СТВ Сталь» (договір від 02.01.2013р. №02/01/01 щодо надання позивачеві послуг екскаватора, навантажника, по завантаженню в залізничні вагони сипучих матеріалів; договір від 02.01.2013р. №02/01/02 щодо надання позивачеві послуг з підготовки сировини та зачистки вагонів, в тому числі послуг навантажувача JCВ-456ZXУ та послуг екскаватора) (т.4 а.с.126,127-128);
- ДП «Придніпровська залізниця» (договір від 17.01.2007р. №ПР.ДН-1/07-6357230/НЮ та договір від 09.01.2013р. №ПР/МЧ-3-13/НЮдч/1 щодо надання позивачеві послуг зі зважування та перевірки маси вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт) (т.2 а.с.158,163-167,191);
- ТОВ «Лантіком» (договір від 01.10.2012р. №01/10/12 щодо поставки позивачеві дизельного палива у 2013 році на загальну суму 158425,93грн. без ПДВ) (т.2 а.с.197-198);
- ТОВ «Фай-торг» (договір від 01.04.2015р. №01/04/13 щодо поставки позивачеві дизельного палива у 2013 році на загальну суму 422792,91грн. без ПДВ) (т.2 а.с.195-196);
- ТОВ «Делва» (договір від 10.01.2014р. №10/01/14 купівлі-продажу нафтопродуктів (дизельного палива), згідно якого у 2014 році позивачеві було поставлено дизельне паливо на загальну суму 50575,00грн. без ПДВ);
- ТОВ «Альфатех» (договір щодо поставки позивачеві запасних частин у 2013 році на загальну суму 47263,95грн. без ПДВ);
- ТОВ «Компанія Ліга» (договір від 10.03.2015р. №458 щодо поставки позивачеві запасних частин у 2014 році на загальну суму 18449,11грн. без ПДВ) (т.2 а.с.159-160);
- ТОВ «Зелена дорога» (договір щодо поставки позивачеві запасних частин (рідини «Adblue NOXy» в контейнері 1000л) у 2014 році на загальну суму 5166,67грн. без ПДВ).
Судом встановлено, що позивачем до складу витрат перевіоряємого податкового періоду віднесено вартість послуг за господарськими операціями з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «СТВ Сталь», ДП «Придніпровська залізниця», а також вартість придбання палива та запасних частин у ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Делва», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Компанія Ліга» та ТОВ «Зелена дорога».
Реальність вищеозначених господарських операцій документально підтверджена наданими позивачем відповідними первинними документами, а саме: договорами, видатковими та податковим накладними, актами виконаних робіт, актами наданих послуг, товарно-транспортними накладними щодо перевезення придбаних нафтопродуктів та запасних частин, а також банківськими виписками щодо здійснення оплати за придбані товари та надані послуги (т.1 а.с.176-250, т.2, т.3, т.4 а.с.1-121,126-167).
Придбані товари та послуги повністю використані в господарській діяльності позивача та безпосередньо пов'язані з нею, оскільки, основними видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є транспортне оброблення вантажів, допоміжне обслуговування наземного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Вищенаведені первинні документи повністю відображають зміст та обсяг господарських операцій позивача з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «СТВ Сталь», ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Делва», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Компанія Ліга» та ТОВ «Зелена дорога», а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані товари та послуги.
Посилання відповідача про те, що задекларовані позивачем витрати є документально непідтвердженими через не надання ФОП ОСОБА_1 до перевірки договорів з ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Компанія Ліга» та ТОВ «Зелена дорога» не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на декларування валових витрат, оскільки всі перелічені договори були надані позивачем в ході адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, про що є відповідні посилання в рішеннях за результатами розгляду скарг ГУ ДФС у Дніпропетровській області і ДФС України, а також під час судового розгляду справи.
Щодо доводів відповідача про те, що вказані договори також не є належним документальним підтвердженням витрат позивача, оскільки вони не містять повної інформації про найменування і кількість товару (ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг»,ТОВ «Компанія Ліга»), а договір з ДП «Придніпровська залізниця» містить помилкові дані щодо того, що позивач діє на підставі Статуту підприємства, в той час, як ФОП ОСОБА_1 Статуту не має та є фізичною особою-підприємцем, а також посилання контролюючого органу на те, що акти виконаних робіт по операціям з ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж» та ТОВ «СТВ Сталь» не містять відомостей про кількість та найменування обробленої сировини, суд зазначає наступне.
Зі змісту наведених вище приписів ст.ст.138,139 Податкового кодексу України вбачається, що у платника податку виникає право на віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду вартості отриманого товару та послуг лише за умови підтвердження відповідними первинними документами здійснення господарських операцій, на підставі яких платником податків було здійснено такі витрати.
Наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства актів виконаних робіт та інших первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідного звітного періоду вартості отриманого товару (робіт, послуг). Тим більше, що інші первинні документи за правочинами з означеними вище контрагентами складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.
Так, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Щодо посилання відповідача на те, що до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшла постанова старшого слідчого з ОВС 3-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП ОСОБА_7 «Про призначення позапланової документальної перевірки», в якій зазначено, що згідно свідчень директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ «СТВ Сталь» ОСОБА_8, господарської діяльності від імені ТОВ «СТВ Сталь» він не проводив, первинну бухгалтерську документацію не підписував та відношення до діяльності цього підприємства не має; згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №62/04-167 від 12.05.2015р. підписи від імені ОСОБА_8 на первинних бухгалтерських документах по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «СТВ Сталь» з СПД-контрагентами виконані не ОСОБА_8, а іншою особою, при цьому в ході досудового слідства також встановлено, що у ТОВ «СТВ Сталь» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, отже, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «СТВ Сталь» не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.
По-перше, ці обставини не були покладені в обґрунтування висновків акту перевірки позивача від 19.03.2015р. №571/75/04-03-17-01/НОМЕР_1 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, а також рішень, винесених за результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки означені вище обставини виникли вже після проведення цієї перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а, отже, не могли бути відомі на той час.
По-друге, контролюючим органом не доведено, що в рамках вказаного кримінального провадження перевірялися господарські відносини ТОВ «СТВ Сталь» з ФОП ОСОБА_1 Тим більше, що станом на час розгляду даної справи вирок у вказаній кримінальній справі не постановлено.
З огляду на це, а також враховуючи, що згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, означені обставини жодним чином не спростовують реальності операцій, здійснених позивачем із вищеозначеним контрагентом.
Зміст договорів ФОП ОСОБА_1 з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «СТВ Сталь», ДП «Придніпровська залізниця», ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Делва», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Компанія Ліга» та ТОВ «Зелена дорога» не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідачем не заперечується.
При цьому слід зазначити, що навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ та віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду вартості отриманих товарів (робіт, послуг) за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за отримані товари (роботи, послуги) і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.
До того ж жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Відносно доводів відповідача про те, що операції позивача з надання ним послуг щодо підготовки та відправлення сировини, компенсації за залізничні послуги, компенсації витрат навантажувача, стоянки тепловозу в депо, витрат тепловозу та працю вантажника здійснені без мети одержання економічного ефекту (прибутку), що свідчить про не пов'язаність цих послуг з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, наявність витрат позивача на послуги навантажувача ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», тепловозу ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», на залізничні послуги ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», на користування вагонами ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», на додаткові послуги по ТехПД (ст. Правда), на додаткові послуги по ТехПД (ст. Нікополь), на надання послуг зі зважування та перевірки маси вантажу, за вантажно-розвантажувальні роботи, за працю вантажника відповідачем фактично не заперечується. Разом з тим, контролюючий орган, з посиланням на те, що компенсація цих витрат була виставлена позивачем своїм контрагентам за ціною придбання, вважає ці витрати не пов'язаними з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 через відсутність у даному випадку прибутку.
Так, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Разом з тим, жодною з норм ПК України не передбачено залежність права платника податку на віднесення витрат до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також права останнього на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту від наявності чи відсутності у нього прибутку за окремими господарськими операціями.
При цьому збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємцем доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик неотримання доходу від конкретної господарської операції. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 28.02.2011р. у справі за позовом ДП «Пілснер Україна» до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Натомість матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем понесених ним витрат до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на підставі належним чином оформлених первинних документів, які були надані до перевірки, що відповідачем не заперечується.
Ці витрати були понесені в ході господарської діяльності, але були компенсовані (перевиставлені), тобто включені до валового доходу у вигляді актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 Витрати по взаємовідносинам з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «СТВ Сталь», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж» були включені (перевиставлені) до актів виконаних робіт (включені до складу доходу позивача) по наступним контрагентам: ТОВ «НВП «Відродження», ТОВ «Заубер Холдінгс Україна», ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія «Енерго-Інвест», ТОВ «Укрполіметали», ТОВ «НТ Трейдинг». Крім того, контролюючим органом безпідставно не врахувано в аналізі цін придбання та реалізації послуг ціну реалізації навантаження товару навантажувачем Hyundai колісним HL-780-7A LH041023, у зв'язку із чим останніми зроблено хибний висновок про збитковість операцій позивача та про те, що ФОП ОСОБА_1 надає послуги контрагентам-покупцям без надбавки на їх вартість і без одержання доходу.
Також суд звертає увагу не те, що згідно висновків акту перевірки не всі господарські операції позивача були збитковими, а відсутність економічного ефекту від частини господарських операцій, що означені вище, у даному випадку зумовлена характером господарської діяльності ФОП ОСОБА_1
За наведених обставин, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, витрат за господарськими операціями з ПАТ «ЄВРАЗ ДКХЗ», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «СТВ Сталь», ДП «Придніпровська залізниця», а також вартість придбання палива та запасних частин у ТОВ «Лантіком», ТОВ «Фай-торг», ТОВ «Делва», ТОВ «ВКФ Одесспецмонтаж», ТОВ «Альфатех», ТОВ «Компанія Ліга» та ТОВ «Зелена дорога», а отже, про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 11.06.2015р. №0018971701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4894867,88грн., в тому числі за основним платежем - 3263245,25грн. та за штрафними санкціями - 1631622,63грн.
Відповідно протиправним є донарахування відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 135948,86грн., оскільки позивачем не занижувався дохід, на який нараховується цей внесок, отже, протиправними є і вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 09.04.2015р. №Ф-0012121701 та рішення відповідача №0012131701 від 09.04.2015р. про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 10128,09грн. Таким чином, ці рішення відповідача також підлягають скасуванню.
Крім того, суд вбачає підстави для задоволення частини позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 09.04.2015р. №0012081701, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України згідно ст.121 цього Кодексу у розмірі 510,00грн., з огляду на наступне.
Так, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а п. 85.7 передбачено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику.
Згідно п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником.
Відповідно до п.121 ст.121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Судом встановлено, що відповідачем акт про ненадання документів до перевірки в порядку, встановленому п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України, не складався. Контролюючим органом вказано лише в акті перевірки про те, що позивачем не надано до перевірки документів у повному обсязі.
Водночас, з аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що відповідальність за п.121 ст.121 цього Кодексу для платника податків законодавець пов'язує саме з ненаданням платником податків контролюючим органам документів, а не наданням не в повному обсязі, як помилково вважає відповідач. Тим більше факт такого ненадання має бути належним чином зафіксованим у відповідному акті, який, як зазначалося вище, складено не було.
Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в установленому законом порядку не доведено факт порушення позивачем п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 09.04.2015р. №0012081701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 гривень.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення валових витрат при проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., суд зважає на наступне.
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Означені положення також містяться в п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984, від 22.12.2010р., яким також встановлено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
При цьому акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник контролюючого органу, який проводить перевірку.
Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а дії контролюючого органу по складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.
Таким чином, позовна вимога у вигляді визнання протиправними дій посадових осіб або конкретного контролюючого органу при складанні акту перевірки та фіксації у ньому її результатів є неналежно обраним способом правового захисту позивача, оскільки вирішення такого спору не захищає саме по собі права чи інтереси платника податку. За наявності обґрунтованого позову належним способом такого захисту є оскарження рішення податкового органу, яке і містить обов'язкове для виконання волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно конкретного платника податку.
Отже, в цій частині позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 487,20грн., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 487,20грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги щодо сплати недоїмки з єдиного внеску та рішення про нарахування штрафних санкцій - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.04.2015р. №0012081701 та від 11.06.2015р. №0018971701.
Визнати протиправним та скасувати вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2015р. №0012121701 щодо сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2015р. №0012131701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.2920503938) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_9