11 листопада 2015 року о 10 год. 00 хв.Справа № 808/4041/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (Гуляйпільське відділення)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення
23 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Гуляйпільське відділення (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнень просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №120-17 від 06.08.2015.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №120-17 від 06.08.2015, яким нараховано транспортний податок у сумі 20833,00 грн. У власності позивача знаходиться автомобіль Nissan Teana, 2010 року випуску, об'єм двигуна 3498 куб.см., державний номер АР 4555ВВ, зареєстрований позивачем 06.10.2010 року. Згідно з нормами Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовуються до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. Базовий податковий період дорівнює календарному року. Зазначає, що першим роком використання автомобіля є 2010 рік, відповідно і обов'язок щодо транспортного податку виникав би у позивача з 2010 року. Оскільки 2015 рік є шостим роком використання даного автомобілю, останній не підпадає під дію пп.1 ч.2 ст. 267 ПК України, а тому, податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам Податкового кодексу України, у зв'язку із чим підлягає скасуванню. До того ж, на думку позивача, податковою інспекцією порушено вимоги пп.2 ч.6 ст.267 ПК України у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення 06.08.2015 тоді як вказаною нормою передбачено надіслання податкового повідомлення-рішення до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).
Позивач у судове засідання не з'явився, 11.11.2015 подав заяву, якою просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень на адміністративний позов не надав.
За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області (Гуляйпільським відділенням) 18 червня 2015 року сформовано та направлено ОСОБА_2 (ідентифікацій код НОМЕР_1) податкове повідомлення-рішення №118-17, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. (а.с.6).
Непогоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся 23.07.2015 із позовом до суду.
06.08.2015 Пологівською ОДПІ проведено інвентаризацію сформованих податкових повідомлень-рішень по платежу «транспортний податок» в ході якої, як свідчить лист податкової від 06.08.2015 №857/17-01 (а.с.32), виявлені розбіжності, у зв'язку з чим проведений перерахунок суми податку, скасовано податкове повідомлення-рішення №118-17 від 18.06.2015 та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №120-17 від 06.08.2015, яким визначено суму транспортного податку фізичній особі - ОСОБА_1 у розмірі 20833,00 грн. із терміном сплати 60 днів з дня вручення (а.с.25).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного рішення та звернувся із скаргою до Головного управління ДФС у Запорізькій області. (а.с.26-28).
Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02.10.2015 №781/14/08-01-10-04-13 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін. (а.с.29-31).
Транспортний податок є елементом податку на майно. (пункт 265.1 статті 265 ПК України).
Підпунктом 10.1.1 ПК України передбачено, податок на майно належить до місцевих податків.
В свою чергу пунктом 8.3 статті 8 ПК України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Таким чином, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.
Аналогічні приписи містить і підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, відповідно до якого одним із принципів податкового законодавства є стабільність, коли зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Пунктом 81 Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 № 71-VIII статтю 267 ПК України було викладено в новій редакції.
Так, у відповідності до вимог п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї ст.267 є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (п.п. 267.1.2 п. 267.1 цієї статті).
Згідно з п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст.267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
Як передбачає підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль Nissan Teana, 2010 року випуску, об'єм двигуна 3498 куб.см., державний номер АР 4555ВВ, зареєстрований позивачем 06.10.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації серії САЕ 021619, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 № 71-VIII, цей Закон набрав чинності з 1 січня 2015 року.
Транспортний податок в м.Запоріжжя встановлено Рішенням Запорізької міської ради №8 від 15 січня 2015 року.
Згідно з частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України, Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Таким чином, бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі є 2016 рік.
Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання стосовно транспортного податку у розмірі 25000,00 грн. за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., встановлені ст. 267 ПК України (з урахуванням приписів підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 цього Кодексу) не можуть застосовуватися раніше 2016 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Гуляйпільським відділенням Пологівської ОДПІ неправомірно нараховано транспортний податок ОСОБА_1
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем заперечень на адміністративний позов не надано, правомірність свого рішення не доведено.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Під час розгляду справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати винесене Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС (Гуляйпільське відділення) податкове повідомлення рішення від 06.08.2015 № 120-17.
Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнуваньПологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС (Гуляйпільське відділення).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя І.В.Шара