УХВАЛА[1]
03 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Качана В.Я., Рейнарт І.М.
при секретарі Архіповій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИТИШ МОТОРС УКРАЇНА» про визнання правочину недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року,
встановила:
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним з моменту укладення договір від 03.07.2013 про відступлення частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТИШ МОТОРС УКРАЇНА», укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. за реєстраційним №1624.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року вказану позовну заяву на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України повернуто позивачу для звернення до належного суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свої доводи обґрунтовує тим, що продана позивачем ОСОБА_2 частка у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТИШ МОТОРС УКРАЇНА» засвідчує лише набуття останньою права власності на відповідний вклад у статутному фонді (капіталі) товариства ( речі, які мають грошову оцінку) та дає йому право на вступ до цього товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарською діяльністю товариства набувається тільки з моменту вступу до господарського товариства, про що свідчитимуть відповідні відомості статуту товариства. Спір щодо недійсності правочину з відступлення частки у статутному капіталі товариства за своєю правовою природою є цивільно-правовим, тобто не пов'язаний із реалізацією корпоративних відносин та за своїм суб'єктним складом сторін не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2013 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, згідно з яким позивач відступив на користь відповідача частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТИШ МОТОРС УКРАЇНА» у розмірі 83,97%, що становила 1 567 823 грн. Посилаючись на те, що вказаний договір ОСОБА_1 уклав у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, позивач просив визнати його недійсним.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року вказану позовну заяву було повернуто позивачу для звернення до належного суду.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір виник з корпоративних відносин та підлягає розгляду в господарському суді.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно з п. п. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин: інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до пункту 2, 7 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року, при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
У зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.
Предметом позову ОСОБА_1 є визнання недійсним договору від 03.07.2013 про відступлення частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИТИШ МОТОРС УКРАЇНА», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вчиненого у момент, коли ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Жодної вимоги, яка є корпоративною, ОСОБА_1 не заявлялося.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо 1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Повернувши позовну заяву з підстав недотримання правил підвідомчості суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення вказаного питання.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а питання відкриття провадження у справі передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України судова колегія
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року скасувати.
Передати питання відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИТИШ МОТОРС УКРАЇНА» про визнання правочину недійсним на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
Справа №22-ц/796/15917/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.