07 грудня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року клопотання ОСОБА_2 про скасування наказу управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 66 від 11 березня 2015 року, згідно якого відносно засудженого ОСОБА_2 скасовано постанову начальника Бориспільської виправної колонії № 119 від 02 лютого 2015 року за № 204 про застосування до засудженого ОСОБА_2 заохочення у виді оголошення подяки - повернуто ОСОБА_2 .
На вказану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просив скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам закону, вважаю, що підстав для відкриття апеляційного провадження не вбачається, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Оскарження ухвал про повернення клопотання, постановлених після ухвалення судових рішень, чинним Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Як убачається з матеріалів судового провадження, засуджений ОСОБА_2 23 жовтня 2015 року звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування наказу управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 66 від 11 березня 2015 року, згідно якого відносно засудженого ОСОБА_2 скасовано постанову начальника Бориспільської виправної колонії № 119 від 02 лютого 2015 року за № 204 про застосування до засудженого ОСОБА_2 заохочення у виді оголошення подяки. Ухвалою суду першої інстанції зазначене клопотання повернуто ОСОБА_2 , оскільки дане клопотання не відноситься до переліку питань, передбачених ст. 537 КПК України, які підлягають вирішенню судом під час виконання вироків.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення клопотання, вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою відсутні.
Керуючись ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України, судя - доповідач,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва ОСОБА_1