І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
03 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Музичко С.Г., Стрижеуса А.М.
при секретарі: Бусленко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про визнання договору недійсним, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2015 року у задоволені даного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1, діючи в інтересах позивача за довіреністю, подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що при ухваленні судового рішення судом не було ураховано,що відповідач навмисно при укладенні кредитного договору,що оспорюється, не повідомив його про зміну умов та порядку надання і погашення кредиту порівняно з тим договором який укладався між сторонами раніше. Вважає ,що умови договору який оспорюється є несправедливими та створюють дисбаланс прав та обов'язків сторін і є такими, що суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів».
В суді апеляційної інстанції представник позивача - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.
Представник Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» Маліч А.О. просила апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено вчинення обману з боку відповідача при укладенні кредитного договору який відповідає вимогам закону і не може бути визнаний недійсним з підстав на які посилається позивач.
Колегія суддів з такими висновками суду погоджується і вважає їх правильними.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.11.2007 року між позивачем та кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» був укладений кредитний договір № В-1/0250/07/33/10, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн. на ремонт квартири та зобов'язався повернути їх щомісячними платежами у розмірі та в строк згідно з графіком і сплатити проценти за користування грошима.
Свої зобов'язання за договором відповідач виконав у повному обсязі, надав кредит в обумовленій договором сумі, що позивач не заперечує.
Відповідно до ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Умови договору визначаються і погоджуються на розсуд сторін, крім тих, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачений обов'язок позичальника повернути кредитору в повному обсязі існуючу заборгованість по кредиту, сплатити нараховані проценти за користування, а у разі порушення зобов'язань за договором - сплатити штраф, пеню.
Відповідач погодився з такими умовами договору, підписавши договір особисто і без застережень. Заборони на включення до договору, умов передбачених ним, чинне законодавство не містить.
Умови договору не можуть вважатись такими, що порушують права і інтереси відповідача, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст. 1 ЦК України).
Позивач міг відмовитися від укладення кредитного договору на таких умовах, що визначені цим договором.
Договір чи його частина може бути визнаний недійсним у випадках, передбачених ст. 215 ЦК України.
Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання кредитного договору недійсним позивач послався на те, що відповідачем вчинено обман щодо нього, не надано повної інформації про договір який має відмінності від договору який укладався між сторонами раніше, чим порушено його права як споживача.
З огляду на те, що умови кредитного договору чітко виписані, підписані сторонами та кредитний договір повністю виконаний кредитною спілкою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність обману з боку відповідача при укладанні кредитного договору і доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду в цій частині колегія суддів вважає безпідставними.
Та обставина, що раніше укладений між сторонами кредитний договір мав інші умови, не може бути свідченням недійсності оспорюваного договору та обов'язком відповідача укладати усі послідуючі договори з ОСОБА_2 лише на таких умовах.
Передбаченим п.6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причини,позивач не скористався, не відмовився від його виконання, а отримав кредитні кошти та витратив їх на свої потреби, що свідчить про те, що він був згідний з умовами кредитного договору на час його укладання.
Виходячи зі змісту спірного кредитного договору суд першої інстанції правильно вважав, що дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача не існує.
З врахуванням викладеного та виходячи з обставин, якими обґрунтовувався позов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання кредитного договору недійсним і доводи апеляційної скарги в цій частині вважає необґрунтованими.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
Справа № 753/12438/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14948/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.