Справа №22ц/796/14497/15 Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.
Доповідач - Панченко М.М.
2 грудня 2015 року м.Київ
Колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
Головуючого судді Панченка М.М.
Суддів Побірченко Т.І., Барановської Л.В.
При секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського району м.Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У травні 2015року позивач Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського району м.Києва» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 і просив винести рішення, яким солідарно стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 26.316 грн.57 коп., у тому числі: 24.230 грн.47 коп., як основний борг, 576 грн.78 коп., як індекс інфляції та 1.509 грн.32 коп., як 3% річних, по квартиріАДРЕСА_1 /а.с.2-3/.
Позивач послався на те, що відповідачі користуючись указаною квартирою, за період з 1.02.2011 року по 1.10.2013 року заборгували указану суму позивачу, оскільки, отримуючи належним чином комунальні послуги, ухилялись сплачувати вартість цих послуг.
Стягнення втрат від інфляції та 3% річних обґрунтували положеннями ст.625 ЦК України.
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі /а.с.52-53/.
Судовим рішенням стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського району м.Києва» 26.316 грн.57 коп., а також судові витрати.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє за дорученням ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року та ухвалити нове, яким відмовити у позові у повному обсязі /а.с.55-57/.
Скаржник послався на неправильний розрахунок заборгованості.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Рішення належить змінити, зменшивши стягнуту з відповідача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з 26.316 грн.57 коп. до 15.142 грн.18 коп. з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_4 на час спірного періоду, тобто, з 1.02.2011 року по 1.10.2013 року, користувались квартирою АДРЕСА_1, яка перебувала в державній власності на балансі позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського району м.Києва».
Указана квартира, відповідно до Закону Україну «Про приватизацію державного житлового фонду» 19.03.2015 року приватизована на ім»я відповідачки ОСОБА_2.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
А, згідно до ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Встановлено, що письмовий договір між сторонами про надання житлово-комунальних послуг та їх споживання - не укладався і, відповідно, умови надання цих послуг та їх оплата сторонами не обумовлювалась.
Однак, відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменти надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Із фактичних стосунків, що склались між сторонами, у відповідності із зазначеною нормою (ч.2 ст.639 ЦК), колегія дійшла висновку про наявність між сторонами договірних відносин, які відповідають особливостям Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в силу яких, Виконавець надає Споживачу комунальні послуги, а Споживач зобов»язаний їх оплатити, згідно із тарифами та строки, обумовлені сторонами, або визначені законом.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач комунальних послуг має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Вимагаючи задоволення позову, позивач надав суду розрахунок заборгованості відповідачів за період з 1.02.2011 року по 1.10.2013 року у сумі 26.316 грн.57 коп./а.с.6-7/.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно послався на те, що відповідачам надавались належним чином комунальні послуги за спірний період, однак підтвердити оплату вартості наданих комунальних послуг відповідачі суду не надали.
Надавши суду квитанції на підтвердження оплати наданих комунальних послуг за червень і серпень 2011 року у сумі, відповідно, 492 грн.62 коп. та 586 грн.58 коп., судом встановлено, що указані платежі позивачем у своєму розрахунку враховано.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна особа зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів, погоджуючись з доводами позивача в частині розрахунку заборгованості, між тим, вважає, що нарахування заборгованої суми 11.174 грн.39 коп., яка утворилась в результаті проведеного позивачем сторнування, є безпідставним, оскільки указана сума з пояснень представника позивача утворилась за період до 1.02.2011 року, тобто поза межами 3-річного строку позовної давності.
У зв»язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення, зменшивши стягнутий судом розмір заборгованості з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь КП»Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського району м.Києва», з 26.316 грн.57 коп. до 15.142 грн.18 коп., а в решті апеляційної скарги відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції, як ухвалене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє за дорученням ОСОБА_2, задовольнити частково.
Змінити рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року, зменшивши суму стягнутої заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом»янського району м.Києва» з 26.316 грн.57 коп. до 15.142(п»ятнадцять тис.сто сорок дві) грн.18 коп.
В решті апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє за дорученням ОСОБА_2 відхилити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді