30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКорчевного Г.В., Слободянюк С.В.
при секретаріЛознян О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_5,
представника позивача ОСОБА_6,
представників відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анцифєрова Алла Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лаллами» про визнання недійсним договору утримання та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анцифєрова Алла Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лалламі» про визнання договору оренди недійсним, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року у задоволенні позовів ОСОБА_5 та зустрічного позову ОСОБА_9 відмовлено. /а.с. 101-104/
№ справи 761/5865/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/15232 /2015
Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що за договором довічного утримання позивачем була передана квартира оціночною вартістю 787 452 грн., взамін на надання допомоги по щомісячному утриманню у розмірі 600 грн. що є в половину меншим за розмір прожиткового мінімуму, та є явно неспівмірним із вартістю переданого майна тому договір укладений на вкрай невигідних умовах. Також зазначив, що відсутність у договорі такої істотної умови як строку його дії, є також підставою для визнання його недійсним. Крім того, наголошував на тому, що на момент укладення договору довічного утримання, спірна квартира була передана в оренду ТОВ «Фірма «Лалламі», чим порушено п. 5 спірного договору щодо укладення відносно предмету договору будь-яких правочинів. Також зазначив, що у розумінні ст. 48 ЗУ «Про нотаріат» та п. 3 гл. 1 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, оскаржуваний договір не містить посвідчувального напису та не є нотаріально посвідченим. Крім порушення норм матеріального права, зазначив про порушення норм процесуального права, а саме неналежне підтвердження повноважень представника ОСОБА_9 - ОСОБА_8, оскільки довіреність посвідчена неналежною особою. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 25.12.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анцифєровою Аллою Миколаївною, реєстровий номер № 293.
За умовами договору довічного утримання ОСОБА_12 передала у власність ОСОБА_9 належну їй квартиру АДРЕСА_1, взамін чого ОСОБА_9 взяв на себе зобов'язання забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.
Також встановлено, що 20.12.2014 р. між ОСОБА_12 та ТОВ «Фірма «Лалламі» було укладено договір оренди жилого приміщення, предметом якого стала вказана квартира, строк дії договору - до 31.12.2015 р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 60 ЦПК України, яка встановлює обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ст. 233 ЦК України, та положеннями ст. 638 ЦК України про те, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Встановивши, що спірний договір було укладено у формі, що передбачена законом для даного виду договорів, є нотаріально посвідченим, за умовами договору сторони домовились, що утримання має грошовий еквівалент і оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 600,00 грн. на місяць, одноразове ж грошове утримання визначене сторонами за спільною згодою становить 80 000,00 грн., які ОСОБА_5 отримала, а ОСОБА_9 взяв на себе зобов'язання сплачувати комунальні послуги, здійснити поховання відчужувача або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено, що угода укладалась на вкрай невигідних для відчужувача умовах, оскільки сама по собі різниця між вартістю майна та умовами грошового не є такою підставою.
Доводи апеляційної скарги щодо укладення договору на вкрай невигідних умовах, колегія суддів не приймає до уваги, як такі, яким була надана відповідна оцінка судом першої інстанції, крім того, відповідно до п. 9 спірного договору ОСОБА_5 отримала також одноразове грошове утримання у розмірі 80 000 грн., окрім інших умов договору щодо сплати комунальних послуг, щомісячних виплат та несення витрат на поховання./ а.с.9/
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у договорі нотаріального посвідчення, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки посвідчувальний напис був вчинений із дотриманням вимог чинного законодавства і відповідає формі №37 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. №3253/5, та оскільки договір посвідчений в приміщенні що є робочим місцем нотаріуса, така інформація при його посвідченні не вказується, як зазначено в поясненнях нотаріуса. / а.с.27/
Доводи апеляційної скарги щодо того, що на момент укладення договору довічного утримання, спірна квартира була передана в оренду ТОВ «Фірма «Лалламі», чим порушено п. 5 спірного договору щодо укладення відносно предмету договору будь-яких правочинів, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки вказане не впливає на підставу, заявлену позивачем, щодо визнання договору недійсним на вкрай невигідних умовах.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: