Апеляційне провадження №22-ц/796/14984/2015 Головуючий в 1 інстанції - Маринченко М.М.
Доповідач - Желепа О.В.
01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Гарматюк О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача, Кредитної спілки «Аккорд» звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заяву обґрунтовував тим, що на підставі заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22.03.2012 року було видано виконавчий лист № 2-1925/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» заборгованості за договором №В-31969 від 07 вересня 2007 року у розмірі 33358 гри. 99 коп. та сплачених судових витрат у розмірі 333 грн. 58 коп. В заяві зазначив, що КС «Аккорд» з поважних причин пропустила строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-1925/12, оскільки рішення в справі набрало законної сили 10 травня 2012 року, і вказаний виконавчий лист був пред'явлений до виконання, про те у зв'язку з втратою цього виконавчого листа з вини ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві стягувачу було видано його дублікат 13 травня 2015 року, тобто з пропуском річного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.10.2015 року поновлено Кредитній спілці «Аккорд» строк тля пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-1925/12 виданого 13 травня 2015 року Оболонським районним судом м. Києва на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» заборгованості за договором №В-31969 від 07 вересня 2007 року у розмірі 33358 грн. 99 коп. та сплачених судових витрат у розмірі 333 грн. 58 коп.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою в задоволені заяви КС «Аккорд» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.
В скарзі посилався на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що суд не врахував , що рішення Оболонського районного суду м. Києва набрало законної сили 10 травня 2012 року, а томустрок для пред'явлення виконавчого документу, виданого на підставі цього рішення, до виконання закінчився 09 травня 2013 року. Крім того зазначив, що на момент видачі дублікату виконавчого листа строк пред'явлення виконавчого документу до виконання був пропущений, а тому стягувач повинен був заявити про поновлення строку в заяві про видачу дублікату.
До апеляційного суду сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Аккорд» заборгованість за договором № В-31969 від 07 вересня 2007 року у розмірі 33358 гри. 99 коп. та сплачені судові виграш у розмірі 333 грн. 58 коп.
На підставі заяв представника позивача Оболонським районним судом м. Києва 05 березня 2013 року видано один виконавчий лисе № 2-1925/12.
15 березня 2013 року державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві КондратьєвимA.C. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-1925/12 про стягнення з ОСОБА_1 па користь КС «Аккорд» заборгованості за договором № В-31969 від 07 вересня 2007 року у розмірі 33358 грн. 94 коп. та сплачених судових втрату розмірі 333 гри. 58 коп.
З листів ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві №663 від 19.02.2015 року та ВДВС Дніпровською РУЮ у м. Києві №6127/03-51 від 18.02.2015 року наявних в матеріалах справи вбачається, що виконавчий лист № 2-1925/12 було втрачено при пересиланні за територіальністю.
На підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року стягувачу видано дублікат виконавчого листа № 2-1925- 12 у зв'язку з його втратою.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі поданої 23 квітня 2015 року заяви на адресу стягувача було направлено дублікат виконавчого листа №2-1925/12, який він отримав 19 травня 2015 року.
З копії виконавчого листа вбачається, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 20 і 2 року набрало законної сили 10 травня 2012 року.
З пояснень стягувача вбачається, що дублікат виконавчого листа видано йому з пропуском річного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання 13 травня 2015 року у зв'язку з втратою виконавчого листа з вини ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві.
Задовольняючи заяву КС «Аккорд» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Відповідно до статті 129 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання.
Умовами ст. 371 ЦК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Також, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 р. (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду ( рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р. п.36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 р., п.37).
З огляду на наведені заявником причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, та вищенаведену практику європейського суду, колегія суддів приходить до висновку, що відмова в задоволенні заяви КС «Аккорд» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання порушила б саму сутність права заявника доступу до суду, а тому вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними.
Доводи скарги про те, що на момент видачі дублікату виконавчого листа строк пред'явлення виконавчого документу до виконання був пропущений, а тому стягувач повинен був заявити про поновлення строку в заяві про видачу дублікату, колегія судів не приймає, оскільки в ст. 370 ЦПК України не передбачено обов'язку, з заявою про видачу дублікату виконавчого листа заявляти клопотання про поновлення строку для його пред'явлення. Це право належить стягувачу, саме він може вирішувати, чи подавати одночасно заяву про видачу дублікату та поновлення строку, чи подавати такі заяви окремо.
Посилання в скарзі на те, що судом конкретно не визначено період на який поновлений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки суд видаючи дублікат виконавчого листа зазначив, що строк для його пред'явлення один рік, що відповідає ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначення такого строку в ухвалі прямо не передбачено ст.371 ЦПК України.
Колегія суддів, вважає, що інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: