Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/13282/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Парамонов М.Л.
Доповідач - Кабанченко О.А.
24 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Іванченка М.М.,
Желепи О.В.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 8 липня 2015 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 8 липня 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_2 заяву про відмову від прийняття спадщинипісля померлого батька ОСОБА_6 до нотаріальної контори не подавала, що свідчить про фактичне прийняття спадщини після смерті батька. Судом до даних правовідносин не застосовано положень ст. ст. 1270, 1268 ЦК України, які підлягали застосуванню, оскільки ОСОБА_2 з 1985 року постійно проживала в одній квартирі із спадкодавцем, отже. фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6, внаслідок чого частка, яку успадкувала за законом мати позивача ОСОБА_7 після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 становила не 1\2, а 1\4, а після її смерті спадкова маса становила 3\4 квартири АДРЕСА_2 і частки, які мали успадкувати спадкоємці ОСОБА_7, повинні бути 5\8 і 3/8, а не по 1/2 квартири.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7. (а.с.8).
ОСОБА_2 відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА №791005 від 10 травня 2012 року є інвалідом II групи, загальне захворювання, з 01 травня 2014 року довічно (а.с. 24)
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1954 року (а.с. 156 приєднаної справи №753/6726/13-ц).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 - батько позивача помер в с. Проліски Бориспільського району Київської області (а.с.12).
11 січня 2005 року державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. матері позивача ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 - на 1\2 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1 зареєстроване в реєстрі за №2-32 (а.с.9).
Зазначена 1\2 частина жилого будинку належала ОСОБА_6 (спадкодавцеві) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого секретарем виконавчого комітету Щасливської сільської Ради народних депутатів Бориспільського району Київської області 13 листопада 1989 року (а.с. 160-163 приєднаної справи №753/6726/13-ц).
Також 10 лютого 2005 року державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. матері позивача ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване в реєстрі за №2-497 (а.с. 10).
Зазначена квартира №18 належала ОСОБА_6 (спадкодавцеві) на підставі Довідки, виданої ЖБК «Харчовик-7» від 29 січня 1992 року за №35 (а.с.167-168 приєднаної справи р753/6726/13-ц).
Згідно матеріалів спадкової справи №971/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини від 26 жовтня 2004 року звернулась ОСОБА_7 (дружина померлого); у даній заяві вона зазначала, що на видачу свідоцтва про право власності за законом згідно ст.60 СК України вона не претендує, інших спадкоємців, крім неї, немає (а.с.153-170 об. приєднаної справи №753/6726/13-ц).
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 до нотаріуса не звертались.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати сторін ОСОБА_7 у с. Проліски, Бориспільського району Київської області (а.с. 166).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 квітня 2009 року, яке набрало законної сили 22 жовтня 2009 року, у справі №2-1142/09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_2 та 1\4 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. (а.с.175-177);
Право власності ОСОБА_4 на 1\2 частину квартири №18 було зареєстровано у БТІ м. Києва 24 березня 2010 року (а.с.117-123 приєднаної справи №753/6726/13-ц).
Відповідно до матеріалів спадкової справи №204/2008 до майна померлої ОСОБА_7 позивачу ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину не видавалось. (а.с. 165-180),
Згідно Договору купівлі-продажу 1\2 частини квартири від 13 березня 2012 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_4 та третьою особою в даній справі ОСОБА_5, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В. за реєстровим №726, ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 свою 1\2 частину квартири АДРЕСА_2 (а.с.19).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року у справі 11753/6726/13 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні ним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4,Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5 про продовження строку для прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 про вселення в квартиру АДРЕСА_2 у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та решти вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили 14травня 2014 року (а.с.77-84).
23 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_4, ГУЮ у м. Києві, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 1985 року вона проживала разом з батьками в квартирі АДРЕСА_2; з 2010 року вона є інвалідом II групи. Батько сторін ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, мати ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_3; відповідач ОСОБА_4 є братом позивача. Вказувала, що на момент смерті батька у спірній квартирі №18 були зареєстровані дві особи - вона та її батько, отже, вона прийняла спадщину після смерті батька - 1\4 частину квартири №18, але до нотаріальної контори вона не зверталась і свідоцтво про право на спадщину не отримувала. Після смерті матері позивач подала заяву до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину; її брат ОСОБА_4 також подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері, в подальшому за ним в судовому порядку було визнано право власності на 1\2 частину спірної квартири №18, яку він, ОСОБА_4, продав ОСОБА_5 У 2013 році позивач звернулась до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після смерті батька та дізналась про те, що у заяві спадкоємця ОСОБА_7 - матері позивача та дружини померлого було значено про відсутність інших спадкоємців за законом.
Оскільки позивач не погоджується з варіантом розподілу спадщини, згідно з яким відповідач ОСОБА_4 отримав у спадок 1\2 частину квартири АДРЕСА_2, просила ухвалити рішення, яким: -
1) встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті батька ОСОБА_6 у вигляді 1\4 частини квартири АДРЕСА_2 та 1/8 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1;
2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 квартири АДРЕСА_2 та на 1/8 жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1, як на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_6;
3) внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 10 лютого 2005 року державним нотаріусом 16-ої Київської Державної нотаріальної контори ШапченкоМ.І. на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 зареєстровано в реєстрі за №2-497, а саме, зазначивши частку спадкового майна ОСОБА_7 у вигляді 3\4 квартири АДРЕСА_2;
4) внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 11 січня 2005 року державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори ШапченкоМ.І. на спадкове майно у вигляді частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1 а саме, визначивши частку ОСОБА_7 у вигляді 3/8 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, направив до суду заяву від 28 квітня 2015 року, у якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості (а.с.145),
Відповідач Головне управління юстиції у м. Києві позов не визнав, у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.54-55).
Представник 3-ої особи ОСОБА_5 просив у задоволенні позову відмовити, оскільки співвласником спірної квартири на даний час є ОСОБА_5
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає вимогам закону та обставинам справи, відповідно до яких рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року у справі 11753/6726/13, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу.
Як вбачається з рішення суду від 18 березня 2014 року, в обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що фактично прийняла спадщину після смерті батька - 1\4 спірної квартири, проте не зверталась до нотконтори; після смерті матері вона та її брат ОСОБА_4 прийняли спадщину і в подальшому в судовому порядку за ними було визнано право на спадщину по 1\2 частині за кожним, проте з урахуванням того, що позивачем була прийнята спадщина після смерті батька, її мати повинна була успадкувати не всю спірну квартиру, 3\4 цієї квартири, а вона, позивач, та її брат після смерті матері повинні були успадкувати по 5/8 і 3\8 спірної квартири відповідно.
Суд, відмовляючи у задоволенні вказаних зустрічних вимог ОСОБА_2, виходив з того, що відсутні підстави для поновлення строку позовної давності, з урахуванням того, що рішенням суду від 28 квітня 2009 року за ОСОБА_4 було визнано право власності в порядку спадкування на 1\2 спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_7, та під час розгляду справи в 2009 році ОСОБА_2 не оспорювались ні розмір часток спадкоємців у спадковому майні, ні право власності матері сторін ОСОБА_7 на спадкове майно, яке вона отримала після смерті батька сторін ОСОБА_6.
Враховуючи наведене та положення ст. 61 ч. 3 ЦПК України зазначені обставини є встановленими, отже підстави для задоволення позовних вимог, заявлених ОСОБА_2 в квітні 2014 року в даній справі - про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дав належної оцінки доказам позивача - відповіді 16-ої нотаріальної контори від 24 квітня 2013 року про те, що ОСОБА_2 не подавала заяву про відмову від спадщини після померлого ОСОБА_6, відомостям у паспорті позивача про реєстрацію з 1985 року за адресою АДРЕСА_7, що свідчать про фактичне прийняття нею спадщини після смерті батька, а також про те, що суд повинен був застосувати при вирішенні даного спору положення ст. ст. 1268, 1270 ЦК України, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки не спростовують висновків суду, які ґрунтуються на судових рішеннях від 28 квітня 2009 року та від 18 березня 2014 року в справах, у яких брали участь ті ж саме сторони, та які набрали законної сили.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що підстави для перерозподілу часток спадкоємців у спадщині, визначені ст. 1280 ЦК України, відсутні, отже відсутні і підстави для внесення змін до свідоцтв про право на спадщину в порядку ст. 1300 ЦК України.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 8 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: