Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Кричина А.В.
№22-ц/796/14866/2015 Доповідач - Борисова О.В.
справа №756/2156/14-ц
м. Київ
19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: ОСОБА_3, Державна реєстраційна служба України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна про розірвання іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2014 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила розірвати іпотечний договір № K2S4G40000007179 від 25 квітня 2008 року укладений між нею та ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», усунути їй перешкоди у здійсненні права власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом скасування заборон та обтяжень, виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та з реєстру іпотеки запис від 25 квітня 2008 року за №37 про заборону відчуження вказаної квартири.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року позов задоволено частково.
Розірвано іпотечний договір № K2S4G40000007179 від 25 квітня 2008 року укладений між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі керівника відділення тридцять восьмої філії «Розрахунковий Центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М.
Скасовано заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, що була накладена у зв'язку з укладенням зазначеного іпотечного договору.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи: ОСОБА_3, Державна реєстраційна служба України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М. про розірвання іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2, поданою представником - ОСОБА_5, задоволено частково. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Так, не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» - Шуліка А.В. подала апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при укладенні іпотечного договору, сторонами було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами умови договорів так і прийняті ними як обов'язкові умови до виконання. Вищезазначений договір укладався на власний розсуд, як банку так і іпотекодавця. При підписанні договору позивач усвідомлювала всі наслідки укладання договору іпотеки та умови обов'язкові до виконання з її боку.
Зазначає, що судом не вірно застосовано норми матеріального права, позивачем не надано доказів, які давали б підстави для застосування норм ч.2 ст.625 ЦК України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» - Передерєєв В.Г. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Треті особи: Державна реєстраційна служба України та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М. в судове засідання не з'явились про день час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що зобов'язань, які забезпечені іпотекою не існує, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено не підписання договорів кредиту та іпотечного кредиту позивачем, тому договір іпотеки підлягає розірванню із скасуванням заборони на відчуження квартири.
Проте з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору, не перевіривши доводи і заперечення сторін та без належної оцінки доказів.
Судом встановлено, що 25 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на забезпечення кредитного договору № K2S4G50000007179 та договору про іпотечний кредит№ K2S4G40000007179 від тієї ж дати між тими ж сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № K2S4G40000007179, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с.7-8).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року № 2/756/128/13, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2014 року, встановлено, що договір кредиту № K2S4G50000007179 від 25 квітня 2008 року та договір про іпотечний кредит № K2S4G40000007179 від 25 квітня 2008 року не вважається укладеними, так як доведений факт не підписання договорів ОСОБА_2 (а.с. 10-13).
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про розірвання договору іпотеки ОСОБА_2 обґрунтовувала їх тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року встановлено, що договір про іпотечний кредит та кредитний договір є неукладеними, а тому зобов'язання які були б забезпечені договором іпотеки не існує.
Крім того, вказувала, що договір іпотеки, предметом застави за яким є нерухоме майно, право користування яким має неповнолітній син позивача ОСОБА_7, був укладений сторонами всупереч вимогам ч.ч.1, 6 ст.203 ЦК України, ч.7 ст.7, ст.177 СК України, ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» та ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» без відповідного на це дозволу органу опіки та піклування та є незаконним.
Пунктом ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, обставини наякі посилається позивач як на підставу для розірвання іпотечного договору не є істотним порушення умов договору зі сторони банку, а також не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки, як встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, кредитний договір та договір про іпотечний кредит не були підписані ОСОБА_2, тобто укладаючи договір іпотеки позивачу було достовірно відомо про не підписання нею забезпечених даною іпотекою договорів від 25 квітня 2008 року.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача та матеріали справи не містять передбачених ст.ст.651, 652 ЦК України підстав для розірвання іпотечного договору.
Крім того, посилання позивача на порушення вимог ч.ч.1, 6 ст.203 ЦК України, ч.7 ст.7, ст.177 СК України, ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» та ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» при укладенні іпотечного договору та на його недійсність не є правовою підставою в розумінні ст.ст.651, 652 ЦК України для розірвання договору.
Разом з тим, відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання тільки дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може вникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з положеннями ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору або визнання іпотечного договору недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, позивачем не заявлялися вимоги про визнання договору іпотеки недійсним, або про його припинення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - ШулікиАліни Володимирівнизадовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК», треті особи: ОСОБА_3, Державна реєстраційна служба України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова ЛарисаМихайлівна про розірвання іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді