Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Супрун Г.Б.
№ 22-ц796\13998\2015 Доповідач - Борисова О.В.
справа №758/6657/15-ц
м. Київ
26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Мовчан О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року про передачу справи за підсудністю по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» захист прав споживачів та стягнення вартості вантажу,-
У червні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Київської філії ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 20 000 грн. вартості вантажу та 5 000 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року відкрито провадження у справі.
10 вересня 2015 року представник відповідача ТОВ «Нова Пошта» - Супрун В.П. в судовому засіданні звернувся із клопотанням про передачу справи на розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави, оскільки Київська філія ТОВ «Нова Пошта» згідно Положення не є юридичною особою, а залучений у справі належний співвідповідач ТОВ «Нова Пошта» знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року справу за позовом ОСОБА_1 до Київської філії ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «Нова Пошта» про стягнення коштів передано до Октябрського районного суду м. Полтави.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що із суті спірних правовідносин, що є предметом розгляду даної цивільної справи порушення прав позивача випливає саме з діяльності філії перевізника в особі Київської філії ТОВ «Нова Пошта», а оскільки відокремлений підрозділ юридичної особи не має статусу юридичної особи та власної правосуб'єктності, то можливо вважати, що пред'явлення позову за місцезнаходженням філії у такому випадку є пред'явленням позову за місцезнаходженням перевізника.
Крім того, розгляд справи по суті було розпочато до задоволення клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, а тому задоволення клопотання про передачу справи за підсудністю унеможливлювалося вже самим тим, що розпочато розгляд справи по суті.
Вважає, що предметом спору є захист прав споживача, а не відносини перевезення, тому коректним є застосування не виключної підсудності, а альтернативної.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Нова Пошта» проти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передаючи справу до Октябрського районного суду м. Полтави, суд виходив з того, що до початку розгляду справи по сутівиявилось, що позовну заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу виконання договору перевезення вантажу, а тому спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, оскільки співвідповідач, який є юридичною особою і є перевізником - ТОВ «Нова Пошта» знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Стаття 114 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді, передбаченому в ЦПК України. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної, альтернативної підсудності. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
За правилами виключної підсудності ст. 114 ЦПК України позови до перевізника, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо після відкриття провадження і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
З системного аналізу даної статті вбачається, що її застосування можливе в разі відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч.4 ст.116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, незалежно від зміни обставин, що впливають на визначення підсудності справи, крім випадків, установлених частиною першою цієї статті. При цьому вирішення питання про передачу справи на розгляд іншому суду на підставі пункту 1 частини першої статті 116 ЦПК України залежить від обґрунтованості клопотання відповідача.
Якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173 ЦПК України) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК України).
Таким чином, вірним є висновок суду про передачу справи до Октябрського районного суду м. Полтави, оскільки у справі має місце спір, який виник з договору перевезення вантажу.
Твердження апелянта про те, що суд не мав права передавати справу до іншого суду, оскільки розпочав її розгляд по суті, є безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 10 вересня 2015 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив клопотання про залучення у якості співвідповідача ТОВ «Нова Пошта», яке протокольною ухвалою було задоволено.
Отже, оскільки після залучення співвідповідача розгляд справи починається спочатку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про направлення справи до належного суду.
Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Отже, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді