Справа № 215/6342/15-к
1-кп/215/662/15
07 грудня 2015 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12015040760001833 за обвинуваченням :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо - технічною освітою, одруженого, не працюючого, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуваючого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,-
встановив:
ОСОБА_5 02.10.2015 року приблизно о 16.00 годині, знаходячись на території локомотивного депо УЗДТ ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» в Тернівському районі м. Кривого Рогу, діючи з прямим умислом та єдиною метою спрямованими на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, прийшов до місця, де на залізничній колії розташований тепловоз ТЕМ-2 гозп.№87, а саме на територію локомотивного депо УЗДТ ПАТ «ПІВН ГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 потрапив до кабіни тепловозу ТЕМ-2 гозп.№87, який розташований на території локомотивного депо УЗДТ ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК», де з підлоги взяв електропневматичний контактор ПК-753Б6У, що належить ПАТ «ПІВН ГЗК» та поклав його в сумку чорного кольору.
Після чого, приблизно о 16.50 годині, ОСОБА_5 з викраденим майном направився в сторону КПП № 12.
Однак, ОСОБА_5 свій злочинний намір, спрямований на крадіжку чужого майна, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки знаходячись на виході з локомотивного депо УЗДТ ПАТ «ПІВН ГЗК» на КПП №12 був зупинений охоронцями ТОВ ОА «БАРС».
Своїми злочинним діями ОСОБА_5 , намагався викрасти майно, що належить ПАТ «ПІВН ГЗК» вартістю 22 651, 67 гривень, проте не довів свій намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.15 ч.3, ст.185 ч.1 КК України за фактом незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Під час досудового розслідування 26 листопада 2015 року між представником потерпілого ПАТ «Північний ГЗК» - ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12015040760001833 була укладена угода про примирення за ст.15 ч.3, ст.185 ч.1 КК України, згідно якої підозрюваний ОСОБА_5 погодився визнати обвинувачення в повному обсязі.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ст.15 ч.3, ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підозрюваному ОСОБА_5 при укладанні угоди роз'яснені правила ст.ст.394, 424, 471,473 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.ст.15 ч.3, 185 ч.1 КК України, пояснив, що 02.10.2015 дійсно намагався таємно викрасти майно з території ПАТ «ПівнГЗК» у своїй сумці та підтвердив добровільність укладення угоди.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 про те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права, передбачені ст.474 ч.5 КПК України. Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим. Вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався поясненнями обвинуваченого та представника потерпілого, матеріалами кримінального провадження, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Укладена угода повністю відповідає вимогам ст.469 ч.3 КПК України, та може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачене ст.15 ч.3, 185 ч.1 КК України, згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для примирення. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладення угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, представник потерпілого не заперечили проти затвердження угоди про примирення.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 угода про примирення підлягає затвердженню.
Керуючись п.3 ч.1 ст.314, ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395, 474, 475 КПК України, суд, -
ухвалив :
Затвердити угоду від 26 листопада 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040760001833 від 10.10.2015 року, укладену між представником потерпілого ПАТ «Північний ГЗК» - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 про примирення за ст.15 ч.3, ст.185 ч.1 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим та призначити узгоджене сторонами покарання за ст.15 ч.3, ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Речові докази:
-електропневматичний контактор ПК-753Б6У, який переданий на відповідальне зберігання матеріально відповідальній особі ПАТ «ПівнГЗК» згідно розписки від 20.11.2015, залишити в розпорядженні ПАТ «ПівнГЗК».
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, нероз'яснення йому наслідків укладання угоди, невиконання судом вимог встановлених частинами п'ятою чи сьомою статті 474 цього Кодексу. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.