Іменем України
14 листопада 2014 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_3 - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - 70,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і закрито провадження в справі за закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_3 - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, за закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
При цьому, постановою суду першої інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відповідно до якого останній 22 серпня 2013 року о 19 годині 10 хвилин, керуючи транспортним засобом “Форд Фокус”, номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Байкальської та вул. Менделєєва в м. Дніпропетровську, перед початком та при зміні напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху ліворуч, внаслідок чого скоїв аварійну ситуацію автомобілю “Хонда Аккорд”, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку ліворуч, в результаті чого останній виїхав за межі проїзної частини, де і допустив наїзд на паркан будинку № 54 по вул. Менделєєва. Внаслідок ДТП автомобіль “Хонда Аккорд”, номерний знак НОМЕР_2 та паркан будинку № 54 по вул. Менделєєва були пошкоджені. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1., 1.3., 1.5. Правил дорожнього руху України.
Провадження № 33/774/791/14 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_5
Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_6
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та визнавши його невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, закрити провадження в справі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, в його діях відсутнє порушення будь-яких вимог Правил дорожнього руху України, а відтак відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при цьому внаслідок порушення саме водієм ОСОБА_2 вимог п. п. 14.2., 14.6., 12.4., 13.3. Правил дорожнього руху України сталася ДТП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердив викладені в ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає постанову місцевого суду законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Однак, апеляційним переглядом встановлено, що вказані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції дотримані та виконані не були.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, районний суд лише зазначив про те, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП і виклав в постанові зафіксовані в протоколі уповноваженою особою Державтоінспекції відомості.
Таким чином, судом не були встановлені обставини, за яких ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 та паркану домоволодіння, а відтак є безпідставним рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що викладений в мотивувальній частині оскаржуваної постанови висновок районного суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки даний висновок суду не підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
З постанови суду вбачається, що в основу висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції покладено висновок судової автотехнічної експертизи № 2628/2629-13 від 14 січня 2014 року, відповідно до якого, враховуючи окремі пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перед здійсненням повороту ліворуч в межах перехрестя водій ОСОБА_1 повинен був переконатись в безпеці, діючи або у відповідності з вимогами п. п. 10.1., 10.4., 16.3. Правил дорожнього руху України, або ж у відповідності з вимогами п. п. 9.2., 9.4., 10.1., 10.4., 16.3. Правил дорожнього руху України, відповідно, а також висновок судової автотехнічної експертизи № 1053-14 від 12 червня 2014 року, відповідно до якого на зображенні № 4 автомобіль марки “Форд Фокус” зафіксовано таким чином, що дає можливість визначити розташування даного автомобіля в межах правої смуги проїзної частини дороги.
Однак, проаналізувавши викладені у вищезазначених висновках судових автотехнічних експертиз висновки експерта по всім поставленим перед ним питанням, судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання районного суду в оскаржуваній постанові на конкретні висновки експерта зроблені вибірково та однобічно.
Так, згідно висновків судової автотехнічної експертизи № 2628/2629-13 від 14 січня 2014 року експерт не зміг прийти до однозначних висновків по поставлених перед ним питаннях за відсутності необхідних вихідних даних, зокрема, про взаємне розташування обох транспортних засобів по відношенню до меж проїзної частини на момент початку зміни напрямку руху першим водієм, про розташування та переміщення кожного з транспортних засобів на стадії зближення, при цьому експерт прийшов до висновку про те, що з технічної точки зору за певних умов кожен з механізмів розвитку ДТП, які наведені в поясненнях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, міг мати місце.
Таким чином, проведена судова автотехнічна експертиза не дала однозначного висновку про винуватця ДТП, оскільки для з'ясування цього питання необхідно об'єктивно встановити чиї з учасників ДТП пояснення є правдивими та відображають дійсні обставини ДТП.
Незважаючи на те, що місцевим судом не було встановлено, що один з наведених у висновках експерта варіантів насправді мав місце, водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що викладений у висновці судової автотехнічної експертизи № 1053-14 від 12 червня 2014 року висновок про те, що на зображенні № 4 автомобіль марки “Форд Фокус” зафіксовано таким чином, що дає можливість визначити розташування даного автомобіля в межах правої смуги проїзної частини дороги, експертом зроблений виключно на підставі візуального дослідження зазначеного фотознімку, дослідивши який апеляційний суд приходить до висновку про неможливість беззаперечного та об'єктивного з'ясування місця розташування автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 на проїзній частині дороги.
Як встановлено дослідженням матеріалів справи, враховуючи, що учасники ДТП є зацікавленими особами у вирішенні справи, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, неможливо прийти до однозначного висновку про те, пояснення кого з учасників ДТП, відповідають фактичним обставинам справи.
На підставі наявних у справі доказів неможливо встановити наявність або відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки відсутні докази, які б беззаперечно підтверджували відповідність або навпаки невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України, а тим більше з'ясувати питання, чи знаходиться порушення апелянтом вимог Правил дорожнього руху України в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, постанова місцевого суду є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведена.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову ОСОБА_3 - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і закрито провадження в справі за закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_3 набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_6