Іменем України
30 липня 2014 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого директором ТОВ “Укрспецбуд”, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 А, секція № 3АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, -
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
При обставинах, викладених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження в справі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням апелянта, в його діях відсутнє порушення будь-яких вимог Правил дорожнього руху України, а відтак відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, натомість в діях водія ОСОБА_2 мало місце порушення вимог дорожнього знаку 5.62 Правил дорожнього руху України, яке знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП.
Провадження № 33/774/569/14 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_3
Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у другій інстанції: ОСОБА_4
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердив викладені в ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно необґрунтованості постанови суду першої інстанції є безпідставними.
Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим.
Даний висновок суду в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, які районним судом, з дотриманням вимог ст. ст. 252, 279, 280 КУпАП, були перевірені на їх допустимість, належність та достатність, в контексті ст. 251 КУпАП.
Дослідивши схему місця ДТП, підписану уповноваженою особою Державтоінспекції та учасниками ДТП без будь-яких зауважень, з урахуванням зафіксованих у схемі механічних пошкоджень, які автомобілі під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали в результаті ДТП та місця зіткнення транспортних засобів, апеляційний суд приходить до висновку про те, що автомобіль під керуванням апелянта здійснив зіткнення з автомобілем потерпілої коли остання вже закінчувала проїзд перехрестя.
При цьому, факт зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 саме в задню праву частину автомобіля ОСОБА_2, на переконання апеляційного суду, беззаперечно свідчить про наявність в діях апелянта порушень вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України.
Встановлення апеляційним судом вищезазначених фактичних обставин ДТП, дає об'єктивні підстави дійти висновку про правдивість версії водія ОСОБА_2 щодо обставин ДТП, яка полягає в тому, що остання як розпочала проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, так і проїхала на такий сигнал світлофора повз дорожнього знаку 5.62 Правил дорожнього руху України та правильність висновку районного суду про прийняття таких її пояснень в якості доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, факт дотримання водієм ОСОБА_2 вимог дорожнього знаку 5.62 Правил дорожнього руху України під час проїзду регульованого перехрестя підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5, наданими як в письмовому вигляді під час оформлення матеріалів за фактом ДТП, так і в судовому засіданні суду першої інстанції, підстав ставити під сумнів які апеляційним судом не встановлено, оскільки його пояснення є логічними та послідовними, в повному обсязі узгодженими з даними, які слідують з інших доказів, що знаходяться в матеріалах справи.
Так, свідком ОСОБА_5 було підтверджено те, що водій ОСОБА_2 розпочала проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора і лише після того як вона перетнула трамвайні колії, дозволяючий проїзд перехрестя сигнал світлофора змінився на жовтий.
Отже, є надуманими та безпідставними доводи апеляційної скарги щодо проїзду ОСОБА_2 регульованого перехрестя з порушенням вимог Правил дорожнього руху України.
Таким чином, даючи оцінку вищевказаним доказам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, які полягають в тому, що невиконанням водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_4