Справа № 215/6355/15-к
1-кп/215/668/15
07 грудня 2015 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12015040760002060 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Пойковський Нефтеюганського району Тюменської області Росія, громадянина України, з середньо -спеціальною освітою, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за ч.1 ст.164 КК України
встановив:
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу № 2\215\1765\14 від 11.08.2014 року ОСОБА_5 зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1\4 частини зі всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, на користь матері - ОСОБА_4 , починаючи стягнення з 11.06.2014 року.
З 10.02.2015 року ОСОБА_5 , діючи з метою невиконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця про працевлаштування, необхідності виконання своїх обов'язків і можливості притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, аліменти не виплачував і ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав. В Тернівському районному центрі зайнятості ОСОБА_5 на обліку з працевлаштування не перебуває та не перебував.
Державним виконавцем ОСОБА_5 неодноразово попереджався про необхідність працевлаштування, виконання своїх обов'язків, а також про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини. Однак, ОСОБА_5 , належних висновків не зробив, на попередження державного виконавця не реагував, ніяких заходів, направлених на погашення заборгованості по виплаті аліментів не вживав та продовжував злісно ухилятись від сплати аліментів.
Згідно до ч.3 ст.195 СК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір щомісячних виплат розраховувався державним виконавцем, виходячи із середнього розміру заробітної плати по даній місцевості. Період злісного ухилення ОСОБА_5 від сплати аліментів складає 9 місяців та 8 днів - з 10.02.2015 року по 17.11.2015 року. Сума заборгованості за вказаний період складає 13183,42 гривень, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за 6 місяців, яка станом на 17.11.2015 року складає 8644,64 гривень.
Ухилення ОСОБА_5 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини привело до утворення заборгованості по аліментах на адресу матері дитини - ОСОБА_4 , яка станом на 17.11.2015 року в загальній сумі склала 17752,62 гривень.
Пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення суд визнає доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.164 КК України, зокрема, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), та визнає ОСОБА_5 винним у вчиненні вказаного злочину.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винним себе у інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив, що дійсно, при зазначених у вироку обставинах ухилявся від сплати аліментів, так як не отримував дохід та не був працевлаштуваним протягом 2015 року. На даний час має намір погасити заборгованість. Щиpо розкаюється і шкодує про вчинене.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що обвинувачений будь-якої допомоги на дитину не надає. Просить суд суворо не карати останнього.
Приймаючи до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо всіх встановлених обставин, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Пpи пpизначеннi покаpання суд вpаховує, що ОСОБА_5 вчинив умисний злочин проти особистих майнових прав людини і громадянина, який, вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, є злочином невеликої тяжкості.
Обставинами, які пом'якшують покаpання, суд визнає щиpе каяття, повне визнання вини обвинуваченим.
Обставин, які обтяжують покаpання, судом не встановлено.
Стосовно особи обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, не працює.
Вpаховуючи тяжкiсть вчиненого злочину, його наслiдки, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, а також iншi обставини справи, суд дiйшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ст.164 ч.1 КК України у виді громадських робіт.
Керуючись ст.ст.368-370, 374 КПК України, суд
засудив :
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.