САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №206/6084/15-ц
2/206/1579/15
(ЗАОЧНЕ)
03.12.2015 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
05 листопада 2015 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.09.2000 р. перебуває із відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей: доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Протягом останніх двох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Відповідач постійно зловживає спиртним, нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім'ї доброзичливої, сприятливої морально-психологічної атмосфери. З ініціативи відповідача постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стають їхні діти, що впливає на їх психічний стан. Відповідач іноді допускає фізичні образи, що виражається в рукоприкладстві. Позивач з відповідачем спільне господарство не ведуть, як чоловік та дружина не проживають. Збереження сім'ї неможливе і суперечить інтересам позивача та її дітей. На підставі викладеного позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивач надала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи. (а.с. 18).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 01 вересня 2000 року позивач ОСОБА_1 (до шлюбу Ясюк) та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-КИ №150501 від 01.09.2000 року, актовий запис №233 (а.с.5).
В шлюбі у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилися діти: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №101193 від 17січня 2001 року, актовий запис №11 (а.с.6), та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №359650 від 05 жовтня 2011 року, актовий запис №628 (а.с.7).
В силу ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що дублює ст.51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Оскільки судом було встановлено і підтверджено факт розірвання шлюбних стосунків між сторонами, враховуючи взаємне небажання позивача і відповідача зберігати родину, те, що реєстрація шлюбу носить формальний характер, а подальше спільне життя подружжя суперечить їх інтересам, що має істотне значення, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про розірвання шлюбу із відповідачем.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст. 105, 110-112 СК України, ст.ст. 10, 57-61, 88, 174, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1, 15серпня ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований 01 вересня 2000 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Самарської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис №233, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 487,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя О.П.Румянцев