Вирок від 26.11.2015 по справі 183/1282/15

Справа № 183/1282/15

№ 1-кп/183/260/15

ВИРОК

іменем України

26 листопада 2015 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015040350000142 від 22.01.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нижнєвартовськ Тюменської області РФ, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, розлученої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимої:

- 30.01.2014 року Новомосковським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.,

що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2015 року приблизно о 23.45 годин ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння знаходилася за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розпивали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв, ОСОБА_5 почав сваритися зі своєю дружиною ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 , побачивши це, вирішила заступитися за останню, та в неї виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же день приблизно о 23.46 годин ОСОБА_6 , перебуваючи в зальній кімнаті будинку, розташованого за вищевказаною адресою, діючи умисно, підійшла до ОСОБА_5 та нанесла останньому один удар кулаком у обличчя, від якого ОСОБА_5 не втримався на ногах та впав на підлогу. Коли ОСОБА_5 став підійматися, ОСОБА_6 , доводячи свій умисел до кінця, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, схопила зі столу кухонний ніж та нанесла зазначеним ножем потерпілому ОСОБА_5 один удар в грудну клітину справа зверху вниз.

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення (колото-різана рана на правій бічній поверхні грудної клітини у проекції 8-го міжребер'я по передній поверхні пахової лінії) грудної клітини справа та живота, що супроводжувалося пораненнями міжреберної артерії, наскрізного поранення діафрагми справа, крайовим уламковим переломом верхнього краю 9-го ребра справа, яке привело до правостороннього гемопневматоракса (кров та повітря у плевральній порожнині) та гемоперитонеуму (кров у черевній порожнині), які у своїй сукупності, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнала повністю, пояснивши суду, що 21.01.2015 року до неї додому прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , також у неї була ОСОБА_9 . Під час розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_5 став сваритися з ОСОБА_8 , а потім вдарив її. Вона вирішила захистити останню, вдарила ОСОБА_5 , він вдарив її та вона впала. Коли ОСОБА_5 намагався вдарити її вдруге, вона взяла зі столу ніж та вдарила ним ОСОБА_5 . Потім викликала лікарів та міліцію. В скоєному розкаюється.

В судовому засіданні були досліджені докази вини обвинуваченої ОСОБА_6 , а саме:

- показання потерпілого ОСОБА_5 про те, що 21.01.2015 року він разом з дружиною знаходився в гостях у ОСОБА_6 , з ними ще була ОСОБА_9 . Вони розпивали спиртні напої. Що було далі, він не пам'ятає. Прийшов до тями лише в лікарні. Дружина йому розповіла, що його ножем вдарила ОСОБА_6 . Остання надавала йому допомогу на лікування;

- показання свідка ОСОБА_8 про те, що 21.01.2015 року вона з чоловіком прийшла в гості до ОСОБА_6 , де всі разом та з ОСОБА_9 розпивали спиртні напої. В ході сварки чоловік штовхнув її та вона впала. ОСОБА_6 стала її захищати, за що чоловік вдарив ОСОБА_6 , остання вдарила чоловіка ножем, який взяла зі столу;

- показання свідка ОСОБА_9 про те, що 21.01.2015 року її запросила ОСОБА_6 в гості, де вони разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 розпивали спиртні напої. Між останніми сталася сварка, в ході якої ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 стала захищати останню. Коли вона обернулася до ОСОБА_5 , останній був у крові. Поряд з ним знаходилася тільки ОСОБА_6 ;

- витяг з кримінального провадження № 12015040350000142 від 22.01.2015 року, згідно якого 21.01.2015 року приблизно о 23.45 годин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ножем спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді колото-різаного поранення

(а.п. 18);

- протокол огляду місця події від 22.01.2015 року, згідно якого було оглянуто приміщення домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході якого зафіксована обстановка після скоєння кримінального провадження

(а.п. 19-23);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції № 1 від 22.01.2015 року, згідно якого ОСОБА_6 встановлений діагноз - стан алкогольного сп'яніння

(а.п. 34);

- висновок судово-медичної експертизи № 156 від 06.02.2015 року, згідно якого при дослідженні зразка крові ОСОБА_5 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО

(а.п. 39-40);

- речовий доказ у вигляді ножа, яким підозрювана ОСОБА_6 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 та зразки крові потерпілого ОСОБА_5 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського МВ (з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області

(а.п. 41);

- висновок судово-медичної експертизи № 124/Е від 18.02.2015 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення (колото-різана рана на правій бічній поверхні грудної клітини у проекції 8-го міжребер'я по передній паховій лінії) грудної клітини справа та живота, що супроводжувалися пораненнями міжреберної артерії; наскрізного поранення діафрагми справа, крайовим уламковим переломом верхнього краю 9-го ребра справа, яке привело до правостороннього гемопневмоторакса (кров та повітря у плевральній порожнині) та гемо перитонеуму (кров у черевній порожнині), які у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, виникли від дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, можливо у термін, вказаний у постанові та потерпілим (21.01.2015 року), внаслідок однієї травматичної дії

(а.п. 43-45);

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.02.2014 року за участю ОСОБА_6 , в ході проведення якого остання показала та розповіла про обставини скоєння нею кримінального правопорушення від 21.02.2015 року

(а.п. 46-50);

- висновок судово-медичної експертизи № 158/Е/Д від 26.02.2015 року, згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися при механізмі, вказаному ОСОБА_6 під час проведенні слідчого експерименту від 25.02.2015 року, що також підтверджується напрямком ранового каналу (зверху - вниз)

(а.п. 51).

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_6 встановленою та доведеною, а її дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначені ст. 67 КК України, не встановив. Обставиною, яка пом'якшує покарання, визначеною ст. 66 КК України, суд вважає розкаяння в скоєнні кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Також суд враховує, що ОСОБА_6 раніше судима, однак має на утриманні двох неповнолітніх дітей, розкаялася в скоєнні кримінального правопорушення, що виразилося в тому, що ОСОБА_6 в судовому засіданні принесла свої вибачення перед потерпілим, добровільно надавала потерпілому матеріальну та моральну допомогу. Таким чином суд вважає, що розкаяння ОСОБА_6 є дійовим. Також остання позитивно характеризується за місцем мешкання, згідно характеристики зі школи, мати ОСОБА_6 займається вихованням дитини.

Санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання тільки у вигляді позбавлення волі. З урахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, наслідків даного кримінального правопорушення, позиції потерпілого щодо покарання для обвинуваченої, а також обраної позиції обвинуваченої, суд вважає, що призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у вигляді максимального розміру покарання, визначеного санкцією вказаної статті, буде занадто суворим, а призначення мінімального покарання, визначеного санкцією даної статті, сприятиме виправленню обвинуваченої та попередженню вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Суд вважає, що підстав для застосування ОСОБА_6 ст. 69 КК України немає, однак вважає, що, з урахуванням вищенаведених обставин, до обвинуваченої ОСОБА_6 можливо застосувати ст. 75 КК України, а саме призначити покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_10 не виїздити за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ у вигляді ножа, яким підозрювана ОСОБА_6 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 та зразки крові потерпілого ОСОБА_5 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського МВ (з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
54063993
Наступний документ
54063995
Інформація про рішення:
№ рішення: 54063994
№ справи: 183/1282/15
Дата рішення: 26.11.2015
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження