Справа № 0417/3624/2012
Провадження № 2/0202/4670/2015
27 листопада 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Фісун К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 року у розмірі 115439,52 дол. США, що в еквіваленті відповідно до постанови НБУ № 205/64 від 17.02.2012 року становить 922 361,71 грн., стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 10 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 року, згідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався надати відповідачу у строкове платне користування грошові кошти у сумі 87 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.02.2028 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала, що стало підставою для звернення до суду.
Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ “А-Банк” договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2012 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до Публічного акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованостібула задоволена.
Ухвалою суду від 17 вересня 2015 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2012 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до Публічного акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано.
При новому розгляді справи представник позивача відповідно до заяви від 27.11.2015 року просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання у справі не з'явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялися згідно правил ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.
Представник позивача не заперечував щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними доказами.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством ОСОБА_2 "ПриватБанк" (правонаступник Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 "ПриватБанк") та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 87 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.02.2028 року.
З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору 20 жовтня 2010 року між ПАТ «Акцент Банк» та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки № 167, за умовами якого ПАТ «Акцент-Банк» взяв на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за зазначеними кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники (п. 4 Договору поруки), з розміром відповідальності поручителя перед кредитором 10 000,00 грн. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (а. с. 7).
Як вказує у своїй позовній заяві позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору заборгованість за нею станом на 22.02.2012 року склала 116 691,08 дол. США (що у еквіваленті становить 932 361,71 грн.), де: 68 922,34 дол. США - основний борг за кредитом; 20 101,90 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 931,55 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 21 148,77 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина); 5 555,23 дол. США - штраф (процентна складова).
Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона по цивільній справі № 2-248/11 від 28.04.2011 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання кредитного договору частково недійсним, визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, дострокове розірвання кредитного договору та стягнення пені, визнання неправомірним нарахування за кредитним договором плати за резервування ресурсів, процентів по кредиту та врахування платежів, як погашення тіла кредиту задоволено.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2011 року Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 28 квітня 2011 року залишено без змін. Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона набрало законної сили 08.12.2011 року.
Цим рішенням кредитний договір № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством ОСОБА_2 банк «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк") був достроково розірваний.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «Приватбанк» прийняти від ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 р. в сумі 68379,75 доларів США (шістдесят вісім тисяч триста сімдесят дев'ять доларів США сімдесят п'ять центів), що в еквіваленті становить 544 672,06 гривень (п'ятсот сорок чотири тисячі шістсот сімдесят дві грн. 06коп.).
Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 06.12.2012 року за заявою Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ про роз'яснення виконання рішення суду від 28.04.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» про визнання кредитного договору частково недійсним, визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, дострокове розірвання кредитного договору та стягнення пені, визнання неправомірним нарахування за кредитним договором плати за резервування ресурсів, процентів по кредиту та врахування платежів, як погашення тіла кредиту, було роз'яснено рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 28.04.2011 року, суд зазначив, що датою розірвання кредитного договору № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк", є 08.12.2011 року. Ухвала набрала законної сили 12.12.2012 року.
У постанові Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 14.01.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-248/11, виданого 28.04.2011 року Комсомольським районним судом м. Херсона, вказано, що ПАТ КБ "ПриватБанк" був повторно зобов'язаний виконати рішення Комсомольського районного суду м. Херсона по цивільній справі № 2-248/11 від 28.04.2011 року, проте посадовими особами ПАТ КБ "ПриватБанк" рішення суду не було виконано.
За змістом ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність (п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Згідно зі ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім зазначеного, Європейським судом з прав людини, судова практика якого за ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, неодноразово наголошувалося у своїх рішеннях, що обов'язковість судових рішень гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, оскільки у протилежному випадку право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.
Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги, що заочне рішення Комсомольського районного суду м. Херсона по цивільній справі № 2-248/11від 28.04.2011 року, за яким достроково розірвано кредитний договір № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 р. та зобов'язано Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «Приватбанк» прийняти від ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № HECFGK0000000106 від 26.02.2008 р. в сумі 68379,75 доларів США, що в еквіваленті становить 544 672,06 гривень, набрало законної сили та пред'явлене до виконання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 549, 551, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 224-226 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариствакомерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.П. Слюсар