Справа № 212/10664/14-а
2-а/212/115/15
02.12.2015 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чайкіна І.Б.; секретарі судового засідання Гавеля Ю.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1; представника позивача - ОСОБА_2;
представника відповідача - ОСОБА_3;
представника третьої особи ПАТ "БАНК ФОРУМ" - ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, треті особи - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “Банк Форум”, ОСОБА_5 про визнання незаконними дії та бездіяльність співробітників Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста ОСОБА_6 із позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, треті особи - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “Банк Форум”, ОСОБА_5 про визнання незаконними дії та бездіяльність співробітників Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
В обґрунтування позову зазначив, що в провадженні ВДВС Жовтневого району КМУЮ перебуває виконавче провадження по стягненню з нього на користь ПАТ «Банк Форум» суми заборгованості за договором кредиту.
Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа по цивільній справі № 2-3596/2010 р. Даний виконавчий лист було видано на підставі рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_6 від 24 вересня 2010 року. 29 грудня 2005 року ПАТ «Банк Форум» з його колишньою дружиною ОСОБА_5 уклали договір № 0184/05/05 - N про надання кредиту.
Згідно договору АКБ «Форум» надав кредит у сумі 12000,00 доларів США на придбання квартири строком до 28.12.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13,5% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 29.12.2005 року боржник уклала з банком іпотечний договір, а він уклав з банком договір поруки № 0184-п.
Відповідно до договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором надано нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
26 червня 2013 року Державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції проведено опис та арешт майна, а саме автомобіля марки Hyundai Matrix 2006 року випуску.
При цьому в провадженні Жовтневого ВДВС КМУЮ перебуває виконавче провадженні ВП № 38669066 по зверненню стягнення на квартиру, яка була передана у іпотеку.
Банком при укладенні договору було обрано вид забезпечення зобов'язання, а саме іпотека, незрозуміло чому було накладено арешт на його автомобіль, до того ж щодо квартири жодних процесуальних дій не проводилося.
У своїй заяві вказує, що в даному випадку дії ВДВС свідчать про відсутність неупередженості, оскільки вчинення виконавчих дій щодо реалізації належного йому автомобіля та бездіяльність у частині звернення стягнення на квартиру завідомо вказують на те, що коштів виручених у випадку продажу автомобіля завідомо буде недостатньо для покриття заборгованості по кредиту у порівнянні з коштами, вирученими від продажу квартири. Про це свідчить дослідження, яке проводилось 14.08.2014 року, ринкова оцінка транспортного засобу його автомобіля сягає 40600 гривень. Тому просить суд визнати дії співробітників Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції по примусовому виконанню рішення Жовтневого районного суду м. кривого ОСОБА_6 від 24.09.2010 року у частині звернення стягнення на належний ОСОБА_1 автомобіль та бездіяльність у частині звернення стягнення на квартиру за ВП № 38669066 незаконними.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на зазначені вище обставини.
Представник відповідача - Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначив, що виконавчі дії проводились відповідно до законодавства.
Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, та просив відмовити в задоволенні позову.
Судом в судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2013 року на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції в Дніпропетровській області надійшов виконавчий лист по справі № 2-3596 від 29 квітня 2010 року . виданий Жовтневим районним судом міста ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 125714 гривень 74 копійки на користь ПАТ «Банк Форум».( а.с.4).
З метою задоволення вимог ПАТ «Банк Форум» 26 червня 2013 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції проведено опис та арешт майна, а саме автомобіля марки Hyundai Matrix 2006 року випуску, належного позивачу ОСОБА_1 та реалізовано шляхом проведення прилюдних торгів.
01.07.2013 року на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції надійшов виконавчий напис № 7011 виданий 25.07.2008р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на трикімнатну квартиру загальною площею 53,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Армавірська, 1/21, яка належить на праві приватої власності ОСОБА_5 та за рахунок вилучених коштів від реалізації іпотечного майна задовольнити вимоги акціонерного комерційного банку " Форум" на суму 59 334,62 грн.
Державним виконавцем 03.07.2013р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № за ЄДРВП 3866906б згідно вищевказаного виконавчого документа, та встановлено строк для самостійного його виконання до 10.07.2013р. копії даної постанови надіслано сторонам виконавчого провадження.
В ході примусового виконання вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем було проведено опис майна на яке необхідно звернути стягнення за виконавчим документом, а саме трикімнатної квартири за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Армавірська, 1/21, та у відповідності до вимог ч.2 ст.43 Закону України «Про іпотеку», сторонам запропоновано встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем про що повідомити відділ ДВС.
Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 було затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, чим фактично відновлено примусову реалізацію майна боржників.
З набранням чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» державним виконавцем 07.10.2014р. у відповідності до вимог п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною першою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" є відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" на майно, яке перебуває в іпотеці та не входить до Переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону) допускається звернення стягнення на майно, яке полягає, зокрема, в його арешті та примусовій реалізації.
Отже, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Стаття 44 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.
Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина восьма статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").
За положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".
Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").
Нормами статей 36, 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" та частиною восьмою статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 39, 41 Закону України "Про іпотеку").
У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження", а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку".
Разом з тим, у справі, яка переглядається, встановлено, що державним виконавцем вчинялися дії з виконання судових рішень про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі на користь іпотекодержателів, а не з виконання судових рішень чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку".
У разі коли державний виконавець вчиняє дії на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості (в тому числі з поручителя), то при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях державного виконавця порушень слід виходити із загальних норм Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За положеннями статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
До того ж, у відповідності до вимог частин першої, другої статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
Таким чином, стягувачем реалізовано своє право звернення до боржників, виконавчі дії проводились відповідно до законодавства. Посилання позивача, що порушено пріоритетність
заявлені суду вимоги позивача є не обґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню , згідно до норм діючого законодавства.
Керуючись ст.ст.1- 160 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, треті особи - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “Банк Форум”, ОСОБА_5 про визнання незаконними дії та бездіяльність співробітників Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 07 грудня 2015 року, згідно з вимогами ч.3 ст.160 КАС України.
Суддя: І. Б. Чайкін