Справа № 209/4452/15-ц
Провадження № 2/209/1888/15
Іменем України
13 листопада 2015 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участю секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Дніпровський районний відділ в місті Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування будинком, який розташований за адресою: місто Дніпродзержинськ, вулиця Кримська, будинок 26.
В обґрунтування своїх вимог позивачі в позовній заяві зазначив, що на підставі договору дарування від 04 липня 1997 року будинок за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кримська, 26, належав на праві приватної власності його братові - ОСОБА_3. 05 січня 1999 року його брат зареєстрував у зазначеному будинку свою дочку ОСОБА_4 та дружину ОСОБА_2. 13 квітня 2011 року його брат ОСОБА_3 помер, після його смерті на належний йому будинок відкрилась спадщина. Спадкоємцями першої черги були дочка та дружина брата. Дочка брата відмовилась від прийняття спадщини після свого батька на його, ОСОБА_1, користь. Що стосується дружини брата, то вона з 2007 року не проживала у вищезазначеному будинку, тобто на протязі чотирьох років до смерті брата. У зв'язку з тим, що дружина брата була зареєстрована у вищезазначеному будинку, він не мав можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, шляхом звернення до нотаріуса, бо формально вона вважалася такою, що спадщину прийняла, хоча на день відкриття спадщини вона фактично не проживала в будинку. Через це він був змушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на будинок в порядку спадкування за законом. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 лютого 2014 року, яке набрало чинності 21 листопада 2014 року, за ним було визнано право власності на будинок, який розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кримська, 26, а також встановлено той факт, що дружина брата ОСОБА_2 не проживала у зазначеному будинку з 2007 року, спільного господарства з ОСОБА_3 не вела і після смерті свого чоловіка до будинку не повернулась. До теперішнього часу ОСОБА_2 не повернулася до вищевказаного будинку, тобто вже на протязі восьми років вона в ньому не проживає. Також вона більше не є членом його сім'ї, тому у неї відсутні підстави, передбачені ст. 405 ЦК України, користуватися належним йому будинком.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася та про причини неявки суду не повідомила, хоча про місце і час слухання справи була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи - Дніпровського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Департаменту міграційної служби України у Дніпропетровській області, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав:
В ході судового розгляду встановлено, що позивач є власником будинку, розташованому за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кримська, 26, в якому з 05 січня 1999 року зареєстрована відповідач. Відповідач без поважних причин не проживає у зазначеному будинку з 2007 року до теперішнього часу, тобто на протязі восьми років. З 13 квітня 2011 року, тобто з моменту смерті ОСОБА_3, відповідач не відноситься до членів сім'ї позивача. Ці обставини підтверджуються рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 лютого 2014 року, актом про не проживання № 389 від 07 липня 2015 року, копією домової книги на будинок, розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кримська, 26.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення його права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач втратила право користування будинком, розташованим за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Кримська, 26, внаслідок її відсутності у зазначеному жилому приміщенні без поважних причин на протязі восьми років, а також з тієї підстави, що вона не є членом сім'ї власника означеного будинку, тобто позивача.
Керуючись ст. ст. 386, 391, 405 України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 квітня 1985 року, ст.ст. 10, 61, 88, 169, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Дніпровський районний відділ в місті Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком, який розташований за адресою: місто Дніпродзержинськ, вулиця Кримська, будинок 26.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, шляхом подачі у десятиденний строк з дня отримання його копії письмової заяви відповідача про його перегляд.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.Л. Шендрик