Справа № 209/6436/13-ц
Провадження № 2/209/38/15
Іменем України
21 жовтня 2015 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участю секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", про визнання договору недійсним, -
Позивачі звернулися до суду із позовною заявою, в якій просять суд визнати угоду № 300120 від 06 квітня 2010 року та додатки 1, 2 до неї недійсними.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що 06 квітня 2010 року між відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ "Авто Просто" була укладена угода № 300120 та підписані додатки 1, 2, які є невід'ємними частинами угоди, з метою придбання автомобіля "КІА Сее'd" базової комплектності через систему надання послуг з придбання автомобілів ОСОБА_4. Угода укладена в рамках створеної відповідачем ТОВ "Авто Просто" в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів ОСОБА_4. Дана система полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості - автомобіль, та через механізми, встановлені Угодою, забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи АвтоТак, відповідач ТОВ "Авто Просто" надає Учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля через систему АвтоТак. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації та створенні умов для придбання Автомобілів Учасниками, здійснення оплати постачальнику автомобілів за рахунок коштів, сплачених учасниками, на підставі угоди, забезпечення отримання учасником автомобіля, а також наданні інших послуг, передбачених угодою, які забезпечують придбання автомобіля кожним учасником системи АвтоТак, який належним чином виконує зобов'язання за угодою.15 червня 2010 року року між ТОВ "Авто Просто", як Кредитором, та ОСОБА_2 і ОСОБА_1, як співпоручителями було укладено договір поруки, за яким останні зобов'язалися відповідати перед кредитором у разі невиконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за угодою № 300120. Так, позивачі зазначають у своєму позові проте, що, на їх думку, угода № 300120 від 06 квітня 2010 року та додатки 1, 2 до неї не підписувалися відповідачем ОСОБА_3 і підписи у вказаних документах від її імені виконані іншою особою, вважають, що така угода і додатки 1, 2 до неї не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому просять суд визнати угоду № 300120 від 06 квітня 2010 року та додатки 1, 2 недійсними.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, та пояснила, що дійсно на підставі угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року вона отримала від ТОВ "Авто Просто" автомобіль "КІА Сее'd", який в подальшому був зареєстрований в органах МРЕВ ДАІ МВС України на її ім'я, але вона особисто ніколи не підписувала ані угоду № 300120 від 06 квітня 2010 року, ані додатки №1, 2 до неї, ким виконаний підпис від її імені у вказаних документах їй не відомо.
Представник відповідача ТОВ "Авто Просто" надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, з урахуванням наданих заперечень проти позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 квітня 2010 року між відповідачем ОСОБА_3 ("Учасник") та Відповідачем ТОВ "Авто Просто" ("Товариство") підписана угода № 300120, предметом якої є надання учаснику послуг системи ОСОБА_4, спрямованих на придбання автомобіля.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України , волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За загальним правилом, встановленим п. 2) ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.
Як вбачається з угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, її сторонами є: юридична особа - ТОВ "ОСОБА_5 просто" та фізична особа - ОСОБА_3
Беручи до уваги приписи ст. ст. 203, 206-208 ЦК України та суб'єктний склад сторін угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, вона має вчинятися виключно у письмовій формі.
Водночас, статтею 207 ЦК України встановлені вимоги до письмової форми правочину, а саме:
- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;
- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку;
- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами);
- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою;
- використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів;
- якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.
Виходячи з наведених положень ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою, крім тих, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, мають вчинятися сторонами у письмовій формі, а вільне волевиявлення сторони такого правочину - фізичної особи, відбуватися шляхом власноручного підписання нею відповідного письмового договору.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства . Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України,за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено у ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Згідно ст. 694 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням положень ст.ст. 626, 628, 655, 694-695, 901 ЦК України та змісту угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, додатків №1, 2 до неї, вказана угода, за своєю юридичною природою, є змішаним договором, який містить елементи договору про продаж товару в кредит з умовою розстрочення платежу і договору про надання послуг, істотними умовами якого, між іншим, є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
У ст. 1 угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, сторони погодили, що угода укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатку № 1 та додатку № 2, які є невід'ємними частинами угоди. Також у ст. 10 угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року передбачено, що підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди та додатків до неї; учасник заявляє, що усі коректно викладені пояснення від представника ОСОБА_5, уважно прочитав та зрозумів угоду та додатки до неї, що засвідчує своїм підписом.
Таким чином, умови, наведені у угоді № 300120 від 06 квітня 2010 року, додатку № 1 та додатку № 2 до неї, в силу ст. ст. 638, 695 ЦК України, слід вважати істотними умовами такого договору, щодо яких сторонами має бути у письмовій формі (шляхом підписання відповідно угоди, додатку № 1 та додатку № 2) досягнуто згоди.
Судом встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 в угоді № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташовані в графах "Учасник системи", додатку № 1 до угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташований в графі "Підпис або печатка та підпис учасника системи", додатку № 2 до угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташований в графі "Учасник системи" , додатку № 4 до угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташований в графі "Учасник системи", додатку № 5 до угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташований в графі "Учасник системи", - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_3 в додатку № 3 до угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташований в графі "Учасник системи", - виконаний ОСОБА_3. Рукописний запис "Литвиненко Інна Юріївна" в угоді № 300120 від 06 квітня 2010 року, розташований в графі "Заява про стан здоров'я", - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 6123 від 03 липня 2015 року та протоколом допиту свідка від 18 лютого 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30 листопада 2013 року за № 12013040790003652, відповідно до якого, будучи допитаною старшим слідчим СВ Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 в якості свідка, ОСОБА_3 пояснила, що слідчим їй було пред'явлено угоду між нею та ТОВ "Авто Просто" № 300120 від 06 квітня 2010 року з додатками №№ 1-5 до неї; на самій угоді та додатках № 1, 2, 4, 5 стоїть не її підпис, хто міг підписатися за неї, їй невідомо, прочерк їй не знайомий; на додатку № 3 стоїть її підпис та напис "Литвиненко Інна Юріївна" виконаний нею.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що угода № 300120 від 06 квітня 2010 року є неукладеною (такою, що не відбулася), оскільки відсутні докази досягнення її сторонами в належній (письмовій) формі згоди з усіх істотних умов договору, на дотримання вимог ст. ст. 203, 207, 208, 638, 639, 695 ЦК України, зокрема підписання Учасником - ОСОБА_3 самої угоди та додатків № 1, № 2 до неї.
Згідно роз'яснень, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06 листопада 2009 року, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину,який не вчинено.
За встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ТОВ "Авто-Просто" про визнання угоди № 300120 від 06 квітня 2010 року та додатків 1, 2 недійними.
На підставі ст.ст. 203, 206-208, 626, 628, 638, 639, 655, 694-695, 901 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 59-61, 79, 88, 158, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», про визнання договору недійсним, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.Л. Шендрик