Справа № 199/11831/13-ц
(2/199/577/14)
Іменем України
13 березня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Грицай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на домоволодіння, -
Позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача про визнання права власності на домоволодіння №5 по вул. Васнецова у м. Дніпропетровську за набувальною давністю.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3, дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з серпня 1998 року приживали у домоволодінні №5 по вул. Васнецова у м. Дніпропетровську.
Зазначене домоволодіння було придбано чоловіком позивачки у ОСОБА_2, який на той час діяв за довіреністю від свого батька ОСОБА_6, за 2000 у.о., що підтверджується розписками від 06.08.1998 року, які були посвідчені головою квартального комітету ОСОБА_7 На підтвердження своїх намірів на відчуження домоволодіння ОСОБА_6 03.08.1998 року надав на ім'я ОСОБА_3 довіреність на оформлення документів та ведення справ у суді.
Позивачка також зазначає, що ОСОБА_6 придбав спірне домоволодіння на підстав письмового договору купівлі-продажу від 28.03.1993 року у ОСОБА_8 за 2000 карб., який помер 25.01.1997 року, та був власником домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.1968 року, реєстровий №2-2337, та помер 25.01.1997 року.
ОСОБА_3 помер 06.09.2013 року, актовий запис №1406 від 09.09.2013 року. За життя він не встиг належним чином оформити правовстановлюючі документи на домоволодіння. Під час оформлення спадкових прав після смерті чоловіка позивачкою з'ясувалось, що право власності на зазначений будинок ні за ким з громадян не зареєстровано, а за даними КП «ДМБТІ» після смерті ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину від 25.01.1997 року на Державу в особі Верховної ради України.
20.12.2013 року був виготовлений технічний паспорт на домоволодіння №5 по вул. Воснецова у м. Дніпропетровську, згідно з яким воно складається з: житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а-1 та ґанком літ. а1 загальною площею 32,1 м.кв., житловою площею 14,2 м.кв., літня кухня літ. Б, прибудова літ. В, ґанок літ. в1, сараї літ. Г, Д, Е, гараж літ. Ж, вбиральня літ. З та споруди №1-4 (ворота, огорожа, замощення).
Позивачка зазначає, що з серпня 1998 року по теперішній час постійно проживає в домоволодінні, відкрито та безперервно користується будинком та господарськими будівлями і спорудами, сплачує всі комунальні послуги, оплачує електроенергію, зробила ремонт будинку, підтримує його в належному стані, постійно користується земельною ділянкою, на якій розташований будинок, у зв'язку з чим просила суд визнати за нею право власності на домоволодіння №5 по вул. Воснецова у м. Дніпропетровську в порядку набувальної давності.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, якою підтримала позовні вимоги у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час слухання справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача - Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час слухання справи повідомлявся належним чином, до суду не надійшло заперечень проти позову або заяви про слухання справи у його відсутність, тому зі згоди позивачки суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 16.08.1990 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, актовий запис №2950.
Домоволодіння №5 по вул. Воснецова у м. Дніпропетровську було придбано чоловіком позивачки у ОСОБА_2, який на той час діяв за довіреністю від свого батька ОСОБА_6, за 2000 у.о., що підтверджується розписками від 06.08.1998 року, які були посвідчені головою квартального комітету ОСОБА_7 На підтвердження своїх намірів на відчуження домоволодіння ОСОБА_6 03.08.1998 року надав на ім'я ОСОБА_3 довіреність на оформлення документів та ведення справ у суді.
ОСОБА_6 придбав спірне домоволодіння на підстав письмового договору купівлі-продажу від 28.03.1993 року у ОСОБА_8 за 2000 карб., який був власником домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 08.07.1968 року, реєстровий №2-2337, та помер 25.01.1997 року
Згідно з відповіді КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 11.11.2013 року №13029 вбачається, що після смерті ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину на вказане домоволодіння від 25.01.1997 року на Державу в особі Верховної ради України.
ОСОБА_3 помер 06.09.2013 року, актовий запис №1406 від 09.09.2013 року. Правовстановлюючі документи на домоволодіння на його ім'я оформлені не були.
Згідно з технічним паспортом від 20.12.2013 року домоволодіння №5 по вул. Воснецова у м. Дніпропетровську складається з: житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а-1 та ґанком літ. а1 загальною площею 32,1 м.кв., житловою площею 14,2 м.кв., літня кухня літ. Б, прибудова літ. В, ґанок літ. в1, сараї літ. Г, Д, Е, гараж літ. Ж, вбиральня літ. З та споруди №1-4 (ворота, огорожа, замощення).
Як доведено в суді, позивачка разом зі своїми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з серпня 1998 року по теперішній час постійно проживає в домоволодінні, відкрито та безперервно користується будинком та господарськими будівлями і спорудами, сплачує всі комунальні послуги, оплачує електроенергію, зробила ремонт будинку, підтримує його в належному стані, постійно користується земельною ділянкою, на якій розташований будинок, що підтверджується довідкою голови квартального комітету від 31.10.2013 року, договорами на постачання електроенергії, квитанціями про сплату земельного податку та іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до положень ч.1, 4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна власність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Згідно положень ст.5 ЦК України про дію закону у часі та п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, відповідно до якого правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном розпочалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки питання про визнання права власності за набувальною давністю вирішується в судовому порядку, та у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_1 постійно проживає в домоволодінні, відкрито та безперервно користується будинком та господарськими будівлями і спорудами, сплачує всі комунальні послуги, оплачує електроенергію та земельний податок, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає визнати за нею право власності на домоволодіння №5 по вул. Воснецова у м. Дніпропетровську, яке складається з: житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а-1 та ґанком літ. а1 загальною площею 32,1 м.кв., житловою площею 14,2 м.кв., літня кухня літ. Б, прибудова літ. В, ґанок літ. в1, сараї літ. Г, Д, Е, гараж літ. Ж, вбиральня літ. З та споруди №1-4 (ворота, огорожа, замощення), за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 212, 215 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на домоволодіння, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на домоволодіння №5 по вул. Воснецова у м. Дніпропетровську, яке складається з: житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. а-1 та ґанком літ. а1 загальною площею 32,1 м.кв., житловою площею 14,2 м.кв., літня кухня літ. Б, прибудова літ. В, ґанок літ. в1, сараї літ. Г, Д, Е, гараж літ. Ж, вбиральня літ. З та споруди №1-4 (ворота, огорожа, замощення), за набувальною давністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: