Справа №751/9251/15-ц
Провадження №2/751/1905/15
Рішення
Іменем України
02 грудня 2015 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Мороз К. В.
при секретарі Гнатюк І. М.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ,
Встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Мотивуючи вимоги тим, що відповідач мешкає окремо і матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена. Подана заява про проведення судового розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити. Пояснила, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, але мають спільну дитину - ОСОБА_4, який за згодою батьків був зареєстрований за місцем проживання батька і фактично проживав з батьком. ОСОБА_2 викрала дитину 18 липня 2015 року у батька і з того часу місцезнаходження дитини невідомо. ОСОБА_3 звернувся в правоохоронні органи про викрадення дитини і встановлення її місцезнаходження. ОСОБА_2 надала суду неправомірну довідку про знаходження ОСОБА_4 з нею за місцем її реєстрації, оскільки правоохоронними органами встановлено, що за адресою місця реєстрації ОСОБА_2 остання відсутня. Надіслані заяви ОСОБА_2 про розгляд її позовної заяви без участі викликають сумнів, оскільки на конвертах зазначена вул. Леніна в м. Бердянську, якої немає в даному місті і крім того зазначений різний номер будинку. Оскільки суду не надано належних доказів перебування дитини з ОСОБА_2, тому просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 04.11.2015 року надав покази, що ОСОБА_4 є його хресником, свідок знає, що ОСОБА_4 жив у батька, іноді бував у матері. Відповідач зазначав, що у них з позивачем була домовленість про те, що дитина буде проживати з ним. Спір про місце проживання дитини виник влітку 2015 року. Зі слів відповідача свідку відомо, що позивач взяла дитину, сіла в автомобіль і поїхала у невідомому напрямку.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 04.11.2015 року надав покази, що після народження ОСОБА_4 проживала з відповідачем і був прописана там. Позивач не заперечувала проти цього. В серпні 2015 року свідок йшов в магазин і спілкувався з відповідачем, побачив як позивач кричала, щоб відповідач відійшов, а сама з дитиною відходила, потім сіла в таксі і поїхала. Зараз місцезнаходження позивача та дитини невідоме. З серпня 2015 року ОСОБА_4 з ОСОБА_3 не проживає.
Вислухавши представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.2).
Згідно довідки ОЖБК від 25.09.2015 року № 10935 (а.с. 7) ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3 по вул. 1-ї ОСОБА_7АДРЕСА_1. Склад сім'ї : мати - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, батько - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4. Згідно акту ОЖБК від 24.09.2015 року (а.с.65) дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 без реєстрації ( а. с. 65).
Згідно довідки КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради від 09.10.2015 року № 3977 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_8. Склад сім'ї : батько - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.27)
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно частин 1-3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі
звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в
твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
З досліджених в судовому засіданні доказів: показів свідка ОСОБА_6 і не оспорювання відповідачем факту, що саме ОСОБА_2 забрала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає окремо від сина ОСОБА_11, домовленості між батьками ОСОБА_4, 03 травня 2013 року про способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину не досягнуто, тому суд відповідно до положень ст. ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України визнає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України суду не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_4, 03 травня 2015 року проживає окремо від ОСОБА_2, оскільки саме вона, як мати, забрала дитину від батька - ОСОБА_3. Відсутність ОСОБА_2 і ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 не свідчить, що дитина не проживає з матір'ю.
Відповідачем не надано доказів, що він має незадовільний стан здоров'я, наявність у нього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків і його дохід має нерегулярний, мінливий характер або частину доходу одержує в натурі, а тому суд визначає розмір аліментів згідно пред'явленого позову - 1/4 частина заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28 вересня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. на користь УК у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню, у межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К. В. Мороз