02 грудня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Владичан А.І.
суддів: Міцнея В.Ф., Лисака І.Н.
секретар: Шерівська Ю.А.
з участю сторін: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3», третя особа ОСОБА_4 банк України про повернення депозиту за договором банківського вкладу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_5 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2015 року, -
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3», третя особа ОСОБА_4 банк України про повернення депозиту за договором банківського вкладу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 12 серпня 2013 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3» укладений договір № 632923/2013 про банківський валютний депозитний вклад «Тринадцяти місячний» на суму 100 000 доларів США, під 10% річних на строк з 12 серпня 2013 року по 12 вересня 2014 року.
Справа № 22ц/794/1656/2015р. Головуючий у І інстанції: Вольська-Тонієвич О.В.
Категорія: 19/27 Суддя-доповідач: ОСОБА_6
Незважаючи на закінчення строку дії договору та її неодноразові звернення до Банку із заявою про повернення депозитного вкладу, відповідач не повернув в повному обсязі належні їй кошти.
В зв'язку з тим, що 16.02.2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в рахунок погашення банком зобов'язань по договору банківського вкладу № 632923/2013 від 12.08.2013 року сплатив частину боргу в розмірі 81 079, 03 гривні, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.02.2015 року становить 3112,45 доларів США.
З урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3»,на її користь депозит за договором банківського вкладу № 632923/2013 від 12.08.2013 року в сумі 98228,59 доларів США, та зобов'язати ОСОБА_4 України, як головного фінансового регулятора України застосувати вагомі важелі впливу на відповідача, щодо повернення їй депозитних коштів.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» на користь ОСОБА_1 суму вкладу (депозиту) у розмірі 98228,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24.03.2015 року становить 2 286 761 гривень 57 копійок.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_5, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення банківського вкладу відмовити.
В своїй апеляційній скарзі посилаються на те, що рішенням №63, виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, від 20.03.2015 року почато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк » та введено тимчасову адміністрацію по 19.03.2016 року. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вкладнику виплачено грошові кошти 06 лютого 2015 року з рахунку №040000185574 у розмірі 5353,14 доларів США та 06 лютого 2015 року з рахунку №040000185569 у розмірі 118 920,97 грн. в межах гарантованої суми, що підтверджується виписками по рахункам, отже Фондом була повернута позивачу сума вкладу в граничних розмірах відшкодування, в порядку та черговості, передбачених ст..52 ЗУ «Про систем гарантування вкладів фізичних осіб».
Також зазначають, що позовні вимоги ОСОБА_1, щодо виплати заборгованості за договорами банківського вкладу є неможливим, адже від 20.03.2015 року в банку розпочато ліквідацію, а у відповідності до п.5 ст.36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладникові та інших кредиторів банку, тому грошові кошти, які перевищують розмір гарантованої Фондом суми, будуть виплачені позивачу у відповідну чергу.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Стаття 309 ЦПК України передбачає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, якщо неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що на виконання умов договору укладеного 12 серпня 2013 року, позивачка внесла на депозитний рахунок банку грошові кошти (вклад) в сумі 100 000 доларів США під 10% річних зі строком дії до 12 вересня 2014 року, однак на неодноразові вимоги ОСОБА_1 про повернення суми депозиту після закінчення обумовленого у договорі строку не виконав взяті на себе зобов'язання та кошти не повернув.
Однак, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.
Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною першою ст.1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або мовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку ( строковий вклад).
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що 12 серпня 2013 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3» було укладено договір банківського вкладу №632923/2013. На виконання умов договору ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок банку грошові кошти в сумі 100 000 доларів США. Згідно п.1.7 договору (а.с.6) датою вимоги вкладником вкладу - 12 вересня 2014 року.
11 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою щодо виконання умов договору банківського вкладу, на що їй було повідомлено, що банком здійснюється виплата коштів в іноземній валюті, згідно норм Постанови НБУ №172 від 28.03.2014 року.
З 21 листопада 2014 року у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_3» запроваджено тимчасову адміністрацію.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, поданої до суду 23 лютого 2015 року (а.с.53) 16 лютого 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в рахунок погашення банком зобов'язань по договору банківського строкового вкладу (депозит) №632923/2013 виплачено частину боргу в розмірі 81 079,03 гривні.
Згідно довідки директора ДПРМ ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_7, за №15-14232 від 29.09.2014 року, вбачається що банком здійснено закриття та виплату коштів по вкладу №632923/2013, що укладений ОСОБА_1, кошти в повному обсязі в сумі 110 894,41 доларів США були перераховані на картковий рахунок клієнта (а.с23).
Згідно виписки за поточним рахунком (а.с.39) залишок грошових коштів на картковому рахунку клієнта становить 101341,04 доларів США, які були зараховані на вказаний рахунок 22.01.2015 року.
Таким чином, з моменту перерахування коштів з депозитного рахунку на поточний рахунок вкладника, відносини між сторонами, що виникли на підставі договору банківського вкладу, припинилися, та з цього моменту правовідносини між банком та позивачем регулюються нормами щодо договорів банківського рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб », який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У п. 6 ст. 2 цього Закону визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим ОСОБА_4 банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
З 21 листопада 2014 року у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_3» запроваджено тимчасову адміністрацію.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 35 від 17 лютого 2015 року у ПАТ «ВіЕйБіБанк» продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації по 20 березня 2015 року.
Отже, з моменту запровадження у ПАТ «ВіЕйБіБанк» тимчасової адміністрації, тобто з 21 листопада 2014 року не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку понад суму гарантованої виплати.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу № 632923/2013 позивачці було виплачено у межах гарантованої суми 200 000,00 грн.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям рішення про введення в ПАТ «ВіЕйБі Банк» тимчасової адміністрації вимоги позивача, який є вкладником банку, про стягнення суми банківських вкладів та процентів за ними не можуть бути задоволенні в силу вищевказаних норм Закону.
Крім того, колегією суддів було встановлено, що на підставі постанови Правління ОСОБА_4 банку України від 19 березня 2015 року № 188 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 від 20 березня 2015 року розпочато ліквідацію ПАТ «ВіЕйБіБанк» , і з цього часу банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі й щодо ОСОБА_1
Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що, задовольняючи позовні вимоги про стягнення банківського вкладу, судом першої інстанції не правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2015 року, скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3», третя особа ОСОБА_4 банк України про повернення депозиту за договором банківського вкладу
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: