25 листопада 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Винту Ю. М.
Суддів : Кулянда М.І., Перепелюк Л.М.
При секретарі : Герман Я.І.
За участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторно(транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування за апеляційною скаргою представника Моторно(транспортного) страхового бюро України - ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2015 року,-
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на наступне.
20.09.2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольцваген Пассат» д/н НОМЕР_1 по вул.Гагаріна, 27 в м.Чернівці, виїжджаючи на головну дорогу не надав перевагу в русі іншому транспортному засобу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів. На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.11.2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Під час ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_3 та завдано його власнику ОСОБА_3 збитків на суму 6517,36 грн. Завдану шкоду ОСОБА_1 не відшкодував. ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою, до якої було додано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/0588731, термін дії з 24.03.2010 року по 23.03.2011 року. 30 грудня 2010 року МТСБУ здійснило виплату ОСОБА_3 відшкодування в розмірі 5431,13 грн., за шкоду заподіяну в результаті пошкодження його транспортного засобу та 620,00 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених з проведенням експертного дослідження.
№ 22ц-794/1445/15р. Головуючий у 1 інстанції: Кибич І.А.
Категорія : 19/25 Доповідач: Винту Ю.М.
Відповідно до ст.1191 ЦК України позивач має право на відшкодування шкоди, завданої іншою особою.
Просили поновити строк позовної давності та стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України витрати по сплаті страхового відшкодування в сумі 6051,13 грн., судові витрати та витрати пов'язані з отриманням правової допомоги в розмірі 1743,60 грн.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі представник Моторно(транспортного) страхового бюро України - ОСОБА_2 просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зробивши правильний висновок про обгрунтованість позову, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність поважних причин для поновлення строку позовної давності для звернення позивача до суду з позовом.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і pаперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави :судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2015 року не відповідає вимогам ст.ст.213-214 ЦПК України, оскільки під час його ухвалення не було : повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень; дано неправильну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам; неправильно встановлено обставини справи, не визначено відповідно до них правовідносини та норми матеріального права, які суд мав застосувати виходячи зі змісту позовної заяви позивача та заперечень відповідача.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову за пропуском строку позовної давності для звернення позивача до суду з позовом, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування.
Зібраними по справі доказами встановлено, що 20.09.2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_1 по вул.Гагаріна, біля будинку №27 виїжджаючи на головну дорогу не надав перевагу в русі транспортному засобу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив п.10.2 ПДР, внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Вказані обставини встановлені постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12.11.2010 року, а тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «ВАЗ 21140», д/н НОМЕР_5 була застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/0588731, на термін з 24.03.2010 року до 23.03.2011 року включно, що підтверджується копією полісу.
З копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0970972 вбачається, що ОСОБА_1 застрахував автомобіль НОМЕР_6 на період з 28.10.2009 року по 27.10.2010 року, страховик Акціонерне страхове товариство «Вексель».
З повідомлення в газеті Урядовий кур'єр №92 від 22.05.2010 року вбачається, що Господарський суд м.Києва виніс постанову про визнання боржника - Акціонерного страхового товариства «Вексель» банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
20.09.2010 року ОСОБА_3 було повідомлено Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду за участю його автомобіля НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Фольцваген Пассат», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, що підтверджується повідомленням від 20.09.2015 року. Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_8 в результаті його пошкодження при ДТП складає 6517,36 грн., що підтверджується копією звіту №2010-355 про оцінку автомобіля НОМЕР_9 від 10.10.2010 року.
03.12.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Моторно (транспортного) бюро України із заявою про відшкодування шкоди в розмірі 6517,36 грн. заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу марки ВАЗ 21140 з вини водія ОСОБА_1, що підтверджується копією заяви від 03.12.2010 року.
З копії платіжного доручення №5504 від 30.12.2010 року вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_3 в сумі 5431,13грн., призначення платежу: страхове відшкодування згідно наказу №3924 від 30.12.2010 року ОСОБА_3
З копії платіжного доручення №5414 від 29.12.2010 року вбачається, що Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало кошти на рахунок СПД ОСОБА_5, в сумі 620,00 грн., призначення платежу: за послуги аварійних комісарів згідно рахунку №2010-355-1 від 03.12.2010 року.
Відповідно до п.23 Постанови №4 Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільця транспортного засобу діє протягом строку, на який його укладено. У разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу (відчуження, спадкування, правонаступництво) договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії (стаття 20-1 Закону № 1961-IV). Дострокове припинення договору страхування можливе у разі настання обставин, наведених у статті 997 ЦК та статтях 18-19 Закону № 1961-IV. На вимоги, що випливають із договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поширюється загальний строк позовної давності, встановлений тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), що обчислюється із дня закінчення дії договору. Строки, передбачені статтею 33 Закону № 1961-IV для звернення до страховика, а у випадку, зазначеному в статті 41 цього Закону, - до МТСБУ, із заявою про дорожньо-транспортну пригоду, не є строками здійснення потерпілим свого права на отримання страхового відшкодування. Тому у разі відмови страховика від прийняття документів на отримання страхового відшкодування з посиланням на пропущення цих строків потерпілий має право звернутися до суду з метою вирішення спору по суті.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії договору. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначні договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п.п. 38.2.1. ст.38 зазначеного Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього закону.
Відповідно до Статуту - Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Членство страховиків у МТСБУ є обов'язковою умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.
Одним із завдань МТСБУ є виконання страхових зобов'язань з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у тому числі, за договорами міжнародного страхування) за страховиків-членів Бюро у разі недостатності коштів та майна цих страховиків, що визнані банкрутом та/або ліквідовані.
Аналіз зазначених норм матеріального права спростовує посилання позивача в позовній заяві на те, що на час ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Початок процедури визнання страховика банкрутом не є підставою для зупинення дії договору страхування укладеного між відповідачем та Акціонерним страховим товариством «Вексель».
У разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.
У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія.
У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія.
Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року.
Таким чином, діючим законодавством чітко визначено хто несе обов'язки за договором страхування у випадку ліквідації страховика та відсутності у нього коштів для виплати страхового відшкодування - МТСБУ.
Враховуючи наведене, є помилковим висновок суду першої інстанції, про те, що до Моторно (транспортного) страхового бюро України, яке відшкодувало шкоду завдану відповідачем ОСОБА_1 перейшло право зворотньої вимоги до нього в межах виплаченого відшкодування на загальну суму 6051,13 грн., оскільки ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Всупереч вимогам ст.ст. 60, 131 ЦПК України позивачем не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів про втрату чинності на час скоєння ДТП договору страхування (поліс №ВС/0970972) укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним страховим товариством «Вексель», згідно якого відповідач застрахував свою вину(відповідальність) за шкоду заподіяну іншим власникам транспортних засобів під час керування своїм автомобілем НОМЕР_6 на період з 28.10.2009 року по 27.10.2010 року.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Враховуючи наведене рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з його необгрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Моторно(транспортного) страхового бюро України - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Моторно(транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/