01 грудня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Чупікової В. В.
суддів Владичана А.І., Перепелюк І.Б.
секретаря Тодоряка Г.Д.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача по договору банківського вкладу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2015 року,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача по договору банківського вкладу, в якому просив стягнути на його користь з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму вкладу в розмірі 1 000 000 грн. та 54 000 грн. відсотків за користування вкладом.
Посилався на те, що між ним та публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» укладено договір банківського вкладу №8 від 25 вересня 2014 року (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний «Інвестиційний») терміном на 3 місяці зі сплатою 24% річних. Згідно п.1.1 вказаного договору вніс на поточний рахунок №26359933102438 - 1 000 000 грн.
26 листопада 2014 року звернувся до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з заявою про повернення суми вкладу та відсотків, але йому було відмовлено.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17
№22ц-1448/2015 рік Головуючий у 1 інстанції Олексюк Т.І.
Категорія 19/27 Доповідач Чупікова В.В.
вересня 2015 року у позові відмовлено.
Позивач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.
Представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення банківського вкладу та відсотків за користування вкладом, суд першої інстанції виходив з того, що не додержана письмова форма договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 25 вересня 2014 року №26359933102438 банківського вкладу, виходив з того, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України, ч.4 ст.190 КК України відносно начальника ОСОБА_4 Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушують норми матеріального та процесуального права, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст.213 ЦПК України рішення сулу повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення ухвалено з порушенням наведених норм.
Згідно із ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
До позовної заяви додано договір банківського вкладу між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 25 вересня 2014 року №8 (а.с.10 в т.1).
Відповідно до п.1.1 наведеного договору публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» відкриває депозитний вклад «Інвестиційний» з поточним рахунком №26359933102438 на суму 1 000 000 грн.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що депозитний вклад залучається на строк з 25 вересня 2014 року по 25 грудня 2014 року.
Відповідно квитанції від 25 вересня 2014 року ОСОБА_3 вніс кошти в сумі 1 000 000 грн. на виконання договору банківського вкладу №8 між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 25 жовтня 2014 року.
Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.
За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.
Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Така ж правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі №6-118 цс.14.
Квитанція щодо внесення ОСОБА_3 коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 25 вересня 2014 року №8 (а.с.11 в т.1) за змістом та формою відповідає вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174, а саме: містить найменування філії, яка здійснила касову операцію - Кіцманське відділення ПАТ «Укрсоцбанк», дату здійснення касової операції - 25.09.2014 року, підпис працівника банку, який прийняв готівку - підпис начальника Кіцманського відділення ОСОБА_4, відтиск печатки відділення.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо недотримання письмової форми договору банківського вкладу тобто його нікчемності, який укладений з позивачем, не відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального права.
Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 січня 2014 року у справі №6-149 цс.13, на яку посилається представник відповідача ОСОБА_2, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, не приймається колегією суддів до уваги з таких підстав. Позивач у вказаній цивільній справі, яка розглядалася Верховним Судом України, доводив наявність правовідносин між ним та банком за договором банківського вкладу тільки ощадною книжкою, він був визнаний потерпілим, а працівники банку, які приймали він нього вклад, визнані обвинуваченими та їм пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Позивач ОСОБА_3 доводить наявність правовідносин за договором вкладу наряду з квитанцією про внесення коштів також договором №8 (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний «Інвестиційний») від 25 вересня 2014 року. Вказаний договір ніким неоспорений, не визнаний в установленому в законі порядку недійсним.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів, що позивач ОСОБА_3 визнаний потерпілим, а керівник Кіцманського відділення ОСОБА_4 визнана обвинуваченою та їй пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину.
Згідно із п.2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
При цьому ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Таким чином, відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.
Отже, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, не облікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі №6-17цс12.
Тому доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо нікчемності договору банківського вкладу №8 від 25 вересня 2014 року з тих підстав, що позивач ОСОБА_3 немає жодних поточних, депозитних або інших рахунків у банку є безпідставними.
При дослідженні в судовому засіданні апеляційної інстанції колегією суддів оригіналів договору №8 банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний «Інвестиційний») від 25 вересня 2014 року та оригіналу квитанції про внесення коштів на депозит від 25вересня 2014 року представник відповідача ОСОБА_2 заявила, що у неї виникають сумніви, що підпис у договорі та квитанції від імені начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 вчинений саме ОСОБА_4, а відтиски печаток вчинені саме печатками, які використовувалися вказаним відділенням у роботі.
На підставі ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Колегією суддів неодноразово роз'яснювалося обом сторонам у даній справі право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів на предмет з'ясування питання чи вчинений підпис у договорі №8 від 25 вересня 2014 року та в квитанції про внесення коштів на депозит від 25 вересня 2014 року від імені начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» саме ОСОБА_4 чи іншою особою та чи нанесені відтиски печатки Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» печатками, які використовувалися у роботі цього відділення. Проте, сторони не бажали заявляти клопотання про призначення експертиз.
Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на висновок експертів №136 від 27 липня 2015 року за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи, як на доказ, що договір №8 банківського вкладу та квитанції про внесення коштів на депозит від 25вересня 2014 є підробленими, не заслуговує на увагу з наступних підстав.
Питання, які були надані на вирішення комісійної судово - економічної експертизи (а.с.161-294 в т.2), не відповідають завданням такого виду експертиз та не містяться в переліку питань, які наведені в Р. ІІІ «Економічна експертиза» Науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5.
Питання підроблення документів вирішується шляхом проведення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів (Р.1 «Криміналістичні експертизи» Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5. Проте, від проведення такого виду експертиз представник відповідача ОСОБА_2 відмовилася.
В силу ч.1 ст.218 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів, що договір №8 банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів щоквартально - мультивалютний «Інвестиційний») від 25 вересня 2014 є нікчемним.
Згідно із ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Пунктом 1.2 договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 25 вересня 2014 року №8 банківського вкладу передбачено, що депозитний вклад залучається на строк з 25 вересня 2014 року по 25 грудня 2014 року з нарахуванням відсотків 24% річних.
Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з заявою про повернення вкладу (а.с.12в т.1).
Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України та розрахунку на а.с.4 в т.1 проценти нараховуються з 26 вересня 2014 року по 15 грудня 2014 року тобто за 81 день. Розмір процентів складає :1000 000 грн. х 24 :100 :365 х 81 = 53 260 грн. 27 коп.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вклад в розмірі 1000 000 грн. та проценти в розмірі 53 260 грн. 27 коп., всього 1053260 (один мільйон п'ятдесят три тисячі двісті шістдесят) грн. 27(двадцять сім) коп.
Оскільки позовні вимоги задоволені на 99,9%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 6692 (шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 30 (тридцять) коп.
Керуючись ст.ст.209, 218, 309 ЦПК України колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2015 року скасувати.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 банківський вклад та проценти в розмірі 1 053 260 (один мільйон п'ятдесят три тисячі двісті шістдесят) грн. 27 (двадцять сім) коп.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 6692 (шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 30 (тридцять) коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Чупікова В.В.
Судді : Перепелюк І.Б.
ОСОБА_8