Справа № 2-а-11418/11
25.10.2011
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Тверський С.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради в виплаті позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради заборгованість по недоотриманій грошовій допомозі до 5 травня за 2008-2010 роки у сумі 10645,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно якої він має право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 7 - мінімальних пенсій за віком.
Позивач зазначив, що він має статус громадянина постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда війни 3 групи, що підтверджується посвідченнями А №409073 та Б № 513293 і довідкою МСЕК №065984.
Позивач надає розрахунок суми недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня,
яка за 2008-2010 роки складає 10645,00 гривень.
Відповідач з адміністративним позовом не погодився і надав письмові заперечення, що згідно ст. 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”- витрати, пов'язані з реалізацією цього закону, фінансуються за рахунок державного бюджету.
Крім цього, зазначив відповідач, ст. 95 Конституції України регламентує, що тільки Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
До того ж, відповідач зазначив, що суми зазначеної допомоги, встановлені Законами України “Про Державний бюджет”на 2008-2010 року були виплачені позивачу у повному обсязі, а також те, що позивачем відносно вимог про стягнення суми за 2008-2010 роки пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 99 КАС України, що, відповідно до ст. 100 КАС України, є підставою для відмові в позові.
В судове засідання сторони не явились, подавши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідно до ст. 122 КАС України, судом ухвалено про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне.
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№ 3551-12 від 22.10.93 р., про що свідчить посвідчення серії А №409073 та Б № 513293 і довідкою МСЕК №065984.
Згідно Постанов КМУ - № 486 від 11.04.2002 року і -№425 від 31.03.2003 року, ст.17-1 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”- позивач має право на щорічну (до 5 травня поточного року) разову грошову допомогу у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону № 3551-12, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Як вбачається із матеріалів справи -листа відповідача, УПСЗН 18.02.2011 року ОСОБА_1. разову грошову допомогу за 2008 виплатили рік 24.04.2008 року в розмірі 350,00 гривень, за 2009 рік виплатили 21.04.2009 року в розмірі 380,00 грн., за 2010 рік виплатили 27.04.2010 року в розмірі 420,00 грн., що не спростовується сторонами.
Судом встановлено, позивач відноситься до категорії осіб, на яких поширюються норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та яким щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах встановлених цим Законом.
Відповідно до Законів України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, “Про державний бюджет України на 2009 рік”, “Про державний бюджет України на 2010 рік”виплата щорічної разової допомоги була визначена сталою сумою, яки позивачем отримані.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.
Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини від 03.10.1997 року 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив , що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сиди, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийняти пізніше.
З огляду на наведене, Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”фактично змінено положення Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який діяв у часі раніше, а отже пріоритетним в даному випадку є положення Закону України “Про Державний бюджет України”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році”відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”установлено, що у 2008 році виплата щорічної разової допомоги до 5 травня інваліду війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 350 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році”відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”установлено, що у 2009 році виплата щорічної разової допомоги до 5 травня інваліду війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 380 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році”відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”установлено, що у 2010 році виплата щорічної разової допомоги до 5 травня інваліду війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 420 грн.
У квітні 2008 року кошти в розмірі 350,00 грн., у квітні 2009 року кошти в розмірі 380,00 грн. та у квітні 2010 року кошти в розмірі 420,00 грн. були виплачені позивачу.
Вимоги позивача щодо поновлення йому строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд вважає за доцільним залишити без задоволення. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наведені позивачем причини є неповажними, оскільки допомога носила періодичний характер і законодавством встановлено розмір разової щорічної виплати, а тому позивач про порушення свого права повинен був дізнатися при виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня, відповідно у квітні 2008 року, квітні 2009 року та в квітні 2010 року. Тому позивачем адміністративний позов поданий після закінчення шестимісячного строку , передбаченого ст. 99 КАС України, підстав для поновлення строку судом не вбачається.
Крім того, нормативно-правові акти та судова практика є загальнодоступною інформацією, тому суд вважає, що підстав для поновлення строку звернення до суду немає, а оскільки позивачу відмовлено у поновленні пропущеного строку для звернення до суду, відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене,суд прийшов до переконання, що в задоволенні про стягнення недоплачених сум разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік за 2009 рік та за 2010 рік, треба відмовити на підставі пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з цими вимогами, передбаченого ст.. 99 КАС України, оскільки позов ним було подано 26.05.2011 року
Керуючись ст..ст. 5,6,7.11.70, 99, 100 158,159, 160,161,162,163 КАСУ, суд,
В позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня - відмовити.
Ця постанова набирає законної сили, якщо її не буде оскаржено в строк передбачений для оскарження останньої.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького адміністративного апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанову винесено суддею одноособово в нарадчий кімнаті.
Головуючий суддя С. М.Тверський