04 грудня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Боймиструка С.В., Буцяка З.І.,
секретар судового засідання: Коробчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про стягнення індексації заробітної плати,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про стягнення індексації заробітної плати відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд прийшов до помилкового висновку, не врахувавши, що заробітна плата за період роботи не збільшувалась, а тому базовий місяць для проведення індексації не змінювався. Судом помилково взято до уваги проведений відповідачем розрахунок індексації заробітної плати з розрахунку розміру посадового окладу, а не отриманої зарплати. Зазначає, що розрахунок розміру заборгованості ним було проведено за допомогою калькуляції системи «Ліга-Закон», тому є достовірним.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача вказує, що рішення суду законне та обгрунтоване, просить залишити його без зміни, а скаргу відхилити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в період з лютого 2005 року по травень 2006 року відповідачем проводилось підвищення позивачу посадового окладу випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, що свідчить про відсутність факту невиплати позивачу індексації заробітної плати.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Частиною 5 статті 95 Кодексу законів про працю України та статтею 33 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282 - ХІІ, згідно з нормами ст. ст. 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року поширюється на підприємства незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема - оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому вираженні, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
З матеріалів справи вбачається, що для ОСОБА_1 базовим місяцем для нарахування індексації був лютий 2005 р, тобто місяць прийняття на роботу.
З роз"яснень п. 5 зазначеного Порядку ( в редакції 2003 року) вбачається, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Доводи апеляційної скарги про те, що заробітна плата за період роботи не збільшувалась, а тому базовий місяць для проведення індексації не змінювався, спростовуються доданими до матеріалів справи копіями наказів про встановлення нових посадових окладів (а. с. 18 - 25), відповідно до яких протягом лютого 2005 року - березня 2006 року неодноразово було проведення підвищення заробітної плати (окладу)для працівників банку.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково прийняв до уваги проведений відповідачем розрахунок індексації заробітної плати з розрахунку розміру посадового окладу, а не отриманої зарплати, оскільки матеріалами справи встановлено, що розмір посадового окладу змінювався в березні, червні, липні, серпні, вересні, грудні 2005 року та в лютому березні 2006 року, однак нарахування заробітної плати проводилось виходячи з кількості відпрацьованих днів, що підтверджується відповідною довідкою (а. с. 15).
Порядок та розміри на які підвищувалась заробітна плата досліджувались судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального права.
Оскільки при вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог закону, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України,колегія суддів у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий : Судді :