справа № 361/6167/15-а
провадження № 2-а/361/463/15
11.11.2015
Іменем України
11 листопада 2015 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: ОСОБА_5 про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому, враховуючи збільшення позовних вимог, просив визнати протиправним і скасувати рішення ОСОБА_4 сільської ради Броварського району Київської області (далі - ОСОБА_4 с/рада) від 13 серпня 2015 року № 691 “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність”, зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 08 серпня 2014 року про виділення йому у власність земельної ділянки площею 0,125 га для обслуговування належної на праві власності ? частки житлового будинку за адресою: село Красилівка Броварського району Київської області, провулок Боженка, 5, та стягнути на його користь з ОСОБА_4 с/ради завдану моральну шкоду в розмірі 50000 грн. (а. с. 2-5, 29-33).
В обґрунтування позову зазначав, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 1985 року, виданого Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 4060, на праві власності належить ? частка житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що розташовані у селі Красилівка Броварського району Київської області по провулку Боженка, 5. Співвласником іншої ? частки цього нерухомого майна є третя особа ОСОБА_5
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2014 року затверджено мирову угоду між ним і ОСОБА_5 про встановлення порядку користування ними вказаними житловим будинком та господарськими будівлями і спорудами, а також зобов'язано їх не чинити один одному перешкоди в користуванні цим майном.
Після вирішення спору щодо володіння та користування житловим будинком виникло питання розподілу земельної ділянки за місцем знаходження будинку. Домовленостей з цього приводу співвласниками будинку досягнуто не було, тому 08 серпня 2014 року для вирішення даного питання він звернувся до ОСОБА_4 с/ради із заявою про виділення йому земельної ділянки для обслуговування належної ? частки житлового будинку за зазначеною адресою.
20 серпня 2014 року сесією ОСОБА_4 с/ради було прийнято рішення за № 569/1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,06 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з яким він не погодився та оскаржив його до суду.
18 лютого 2015 року постановою Броварського міськрайонного суду Київської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, вказане вище рішення ОСОБА_4 с/ради скасовано. Суд зобов'язав відповідача повторно розглянути його заяву про виділення у власність земельної ділянки площею 0,125 га для обслуговування ? частки жилого будинку, господарських будівель і споруд.
13 серпня 2015 року відповідачем ОСОБА_4 с/радою у його присутності повторно було розглянуто питання щодо виділення йому земельної ділянки для обслуговування належної ? частки житлового будинку та всупереч вимогам ст. 120 ЗК України прийнято рішення, аналогічне скасованому судом рішенню № 569/1, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею знову лише 0,06 га.
Вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм Земельного і Цивільного кодексів України, ОСОБА_4 с/радою грубо проігноровано судові рішення та не взято до уваги їх зміст, до членів земельної комісії та депутатів сільської ради вони не доводилися.
Відповідно до земельно-облікових документів за домоволодінням, що знаходиться в селі Красилівка Броварського району Київської області по провулку Боженка, 5, рахується земельна ділянка площею 0,25 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно із ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Виходячи з наведеного вище, він має законне право на виділення йому у власність для обслуговування належної на праві власності ? частки житлового будинку земельної ділянки площею 0,125 га, що складає ? частку закріпленої за домоволодінням земельної ділянки.
Відповідачем ОСОБА_4 с/радою в черговий раз у порушення вимог законодавства прийнято протиправне рішення за № 691 від 13 серпня 2015 року, яке підлягає скасуванню.
Протиправними діями відповідача ОСОБА_4 с/ради йому завдано значної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, ігноруванням ОСОБА_4 с/радою вимог законів і судових рішень, порушенням його конституційних та законних прав, для захисту яких він змушений витрачати багато часу. Моральна шкода також полягає у приниженні його честі та гідності, погіршенні стану здоров'я. Розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в 50000 грн.
Представник позивача ОСОБА_6 у суді позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також він пояснив, що позивач ОСОБА_3 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та перебуванням на лікуванні особисто прибути в судове засідання не зміг, просив суд задовольнити його позов.
Відповідач ОСОБА_4 с/рада, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, повторно у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд вона не повідомила, заперечень проти позову до суду не подавала, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача не надходила.
Третя особа ОСОБА_5 до суду теж не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд вона не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного вище, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній чи цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд встановив, що позивачу ОСОБА_3 і третій особі ОСОБА_5 на праві власності, кожному по ? частки, належить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: село Красилівка Броварського району Київської області, провулок Боженка, 5.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2014 року, судом визнано та затверджено укладену між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 мирову угоду щодо порядку володіння та користування вказаним вище, належним їм спільним нерухомим майном.
08 серпня 2014 року позивач ОСОБА_3 подав до ОСОБА_4 с/ради заяву, у якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування ? частки належного на праві спільної часткової власності житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: село Красилівка Броварського району, провулок Боженка, 5.
20 серпня 2014 року ОСОБА_4 с/рада, розглянувши заяву ОСОБА_3, прийняла рішення № 569/1, яким надала йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,06 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селі Красилівка по провулку Боженка, 5.
У вересні 2014 року, не погоджуючись з цим рішенням ОСОБА_4 с/ради, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення сільської ради від 20 серпня 2014 року № 569/1, посилаючись на його невідповідність вимогам цивільного і земельного законодавства та порушення рішенням його законного права на отримання у власність земельної ділянки пропорційно до належної частки у житловому будинку, а саме: земельної ділянки площею 0,125 га, оскільки згідно із земельно-обліковими документами за домоволодінням у селі Красилівка Броварського району Київської області по провулку Боженка, 5, рахується земельна ділянка площею 0,25 га.
18 лютого 2015 року постановою Броварського міськрайонного суду Київської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, суд визнав протиправним і скасував рішення ОСОБА_4 с/ради від 20 серпня 2014 року за № 569/1 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 в межах села Красилівка Броварського району Київської області та зобов'язав відповідача ОСОБА_4 с/раду повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08 серпня 2014 року про виділення йому у власність земельної ділянки площею 0,125 га для обслуговування ? частки належного йому на праві спільної власності житлового будинку за адресою: село Красилівка Броварського району, провулок Боженка, 5.
13 серпня 2015 року на виконання постанови суду від 18 лютого 2015 року відповідач ОСОБА_4 с/рада, розглянувши повторно заяву позивача ОСОБА_3, прийняла рішення за № 691, яке за змістом і формою повністю є ідентичним визнаному судом протиправним та скасованому рішенню ОСОБА_4 с/ради від 20 серпня 2014 року № 569/1.
Із рішенням № 691 від 13 серпня 2015 року видно, що ОСОБА_4 с/рада при прийнятті даного рішення вказаних у постанові суду від 18 лютого 2015 року положень земельного та цивільного законодавства не врахувала та знову надала ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,06 га (угіддя-рілля) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селі Красилівка по провулку Боженка, 5.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
За змістом ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
У ч. ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно із довідкою № 1141 виконкому ОСОБА_4 с/ради від 28 серпня 2015 року за даними земельно-облікової документації за домоволодінням у селі Красилівка Броварського району Київської області по провулку Боженка, 5, рахується земельна ділянка площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Із витягу з протоколу чергової 53 сесії ОСОБА_4 с/ради VI скликання від 13 серпня 2015 року вбачається, що рішенням № 691 відповідачем надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за вказаною вище адресою, а саме: позивачу ОСОБА_3 - площею 0,06 га, третій особі ОСОБА_5 - 0,19 га.
Мотивів прийняття даного рішення ні в самому рішенні № 691, ні у витягу з протоколу не наведено, чим керувалася ОСОБА_4 с/рада приймаючи таке рішення є незрозумілим, будь-якого обґрунтування рішення не містить, на якій підставі ОСОБА_4 с/рада не надала позивачу ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки пропорційно до належної йому ? частки у житловому будинку відповідач суду не повідомив, заперечень проти позову ОСОБА_4 с/рада не подавала, будь-яких доказів правомірності прийняття рішення № 691 від 13 серпня 2015 року відповідачем суду не надано.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 с/рада будь-яких доказів правомірності прийняття нею оскаржуваного рішення від 13 серпня 2015 року № 691 щодо розподілу земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: село Красилівка Броварського району Київської області, провулок Боженка, 5, не пропорційно до часток осіб у праві власності на жилий будинок не надала, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованим, вказане вище рішення ОСОБА_4 с/ради № 691 суперечить вимогам ЗК України, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.
За змістом ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У ч. 1 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що шкода , заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, у порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи вимогу ОСОБА_3 щодо відшкодування йому ОСОБА_4 с/радою завданої моральної шкоди, суд враховує характер і обсяг душевних страждань та переживань позивача, їх тривалість, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вік позивача (ОСОБА_3, 01.01.1936 р.н.), а також те, що внаслідок повторного прийняття відповідачем необґрунтованого і протиправного рішення після скасування судом попереднього рішення аналогічного змісту, позивач ОСОБА_3 змушений був у черговий раз звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Виходячи із засад розумності та справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню з бюджету ОСОБА_4 с/ради на користь ОСОБА_3, суд визначає в розмірі 5000 грн., тому позов у цій частині підлягає задоволенню частково.
Також згідно із вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України із бюджету відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 сільської ради Броварського району Київської області від 13 серпня 2015 року № 691 в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,06 га (угіддя-рілля) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Красилівка Броварського району Київської області по провулку Боженка, 5.
Зобов'язати ОСОБА_4 сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08 серпня 2014 року про виділення йому у власність земельної ділянки площею 0,125 га для обслуговування ? частки належних на праві власності житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами за адресою: село Красилівка Броварського району Київської області, провулок Боженка, 5.
Стягнути з бюджету ОСОБА_4 сільської ради Броварського району Київської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмір 5000 (п'ять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Дутчак І. М.