Апеляційний суд Житомирської області
Справа №294/732/15-ц Головуючий у 1-й інст. Мельничук О. О.
Категорія 27 Доповідач Товянська О. В.
02 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого: судді Товянської О.В.
суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.
при секретарі: Кравчук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2015 року,
В червні 2015р. Банк звернувся до суду з позовом. Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 11602,11грн. за кредитним договором № б/н від 06.12.2007р., з яких: заборгованість за кредитом - 4967грн., % - 15017,53грн., пеня та комісія - 7957,03грн., штрафи - 250грн. (фіксована частина), 540,58грн. (% складова). Зазначав, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою %за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості. Відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.
Заочним рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2015 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі Банк просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд не врахував, що платіжна картка є лише платіжним засобом відкритого позичальнику карткового рахунку, на якому обраховується заборгованість і для його закриття за умовами договору необхідна заява клієнта, яка не була подана.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, 06.12.2007р. між сторонами укладено договір про відкриття картрахунку та обслуговування кредитної карти, відповідно до якого на платіжну карту відповідача надається кредитний ліміт у розмірі 5000грн. із можливістю збільшення даної суми зі сплатою за користування кредитом 24% на рік на суму залишку заборгованості зі строком погашення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складає між ним і банком договір.
Суд правильно визнав, що між сторонами було укладено договір приєднання (ч.1 ст.634 ЦК України).
Відповідно до рішення Чуднівського райсуду від 10.10.2011р. з ОСОБА_1 на користь Банку стягнуто 17130,03грн. заборгованості за кредитним договором, у т.ч. заборгованість по тілу кредиту та відсотках (заборгованість станом на 11.08.2010р.).
З матеріалів справи вбачається, що Банк просить стягнути заборгованість станом на 13.05.2015р., яка виникла після ухвалення судового рішення 10.10.2011р., і складається із заборгованості по % за користування кредитом - 10811,53грн., 250грн. - штраф (фіксована частина), 540,58грн. - штраф (% складова).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що міститься у Постанові від 23.09.2015, справа № 6-1206цс15.
На підставі наведеного рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.12.2007р. в розмірі 11602,11грн., 243,60грн. судового збору. і 900грн. за публікацію оголошення у ЗМІ.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді: