Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа №279/11510/15-а
01 грудня 2015 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Остапенко Н.М.
з участю секретаря Райвахівської Л.В.
розглянувши в м. Коростені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій протиправними щодо ненарахування та невиплати компенсації за втрату здоров,я учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій протиправними, щодо ненарахування та невиплати компенсації за втрату здоров,я йому як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС і який постраждав в наслідок Чорнобильської катастрофи, посилаючись на те, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2 -ї групи по захворюванню, пов”язаному з аварією на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому повинна виплачуватись при встановленні групи інвалідності одноразова компенсація в розмірі 45 мінімальних розмірів заробітних плат, але в порушення вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач виплатив йому одноразову компенсацію при встановлені групи інвалідності у розмірі 284 грн. 40 коп., що суперечить вимогам ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсьткої катастрофи, внаслідок чого він недоотримав 54525грн.60 коп. Його заява від 02.09.2015 року щодо виплати одноразової допомоги в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, встановлених ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідачем залишена без задоволення. А тому просив визнати такі дії віповідача протиправними та зобов”язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову допомогу, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи” в розмірі 45 мінімальних заробітних плат з урахуванням отриманої суми компенсації.
В судове засідання сторони не з”явились, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Позивач надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність
Представник відповідача надав письмове заперечення на позов.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС та особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії (копія посвідчення а.с.6), а також є інвалідом 2 -ї групи, захворювання якого пов”язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( експертний висновок а.с. 11, довідка до акта огляду МСЕК а.с. 12).
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакції Закону України № 76- VIII від 28.12.2014 року) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 даного Закону України визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов”язковим для виконання міністрествами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні 25.01.2012року № 3-рп/2012 саме Кабінет Міністрів України регулює порядок та розмір виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, Конституції та законів України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України.
Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет на 2015 рік” установлено, що у 2015 році норми і положення ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, фондів загальнообов”язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 3 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів” від 14.05.2015 року № 285.
Так, цією постановою встановлено розмір виплат, передбачених ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи - інвалідам 2 групи - 284 грн. 40 коп.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні 26.12.2011р. від №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою забезпечення інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч.1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Згідно ч.1 ст.23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, інваліду 2-ої групи, захворювання якого пов,язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС зазначена компенсація була нарахована та виплачена в серпні місяці 2015 року в розмірі 284 грн. 40 коп.
Таким чином, позивачу вірно була виплачена компенсація згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів” від 14.05.2015 року № 285.
На підставі вищенаведеного, суд не вбачає неправомірних дій з боку відповідача, який діяв відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 69 Закону України “Про Конституційний Суд України” рішення і висновки Конституційного Суду України є обов”язковими до виконання. Отже, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167 КАС України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Закону України "Про Державний бюджет України на 2015рік", суд -
ОСОБА_1 в позові до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій протиправними щодо ненарахування та невиплати компенсації за втрату здоров,я учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена в Житомирський апеляційний адміністративний суд через Коростенський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: