Справа № 373/2679/15-к
04 грудня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому клопотання прокурора Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, -
встановив:
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні 04.12.2015 прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 .
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, відсутність у обвинуваченої ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, оскільки остання близьких родичів не має; ймовірність переховування ОСОБА_5 від суду, оскільки існує невідворотність покарання у виді позбавлення волі. Окрім того, обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки безпосередньо після вчинення злочину намагалася приховати сліди злочину; помила підлогу та ніж, перевдягла одяг. Крім того, обвинувачена через 1, 5 місяця після повідомлення підозри змінила свої показання, що призвело до необхідності продовжувати строки досудового розслідування. Вважає, що підстав для застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу немає.
Захисник ОСОБА_6 вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. В свою чергу, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки відсутні будь-які підстави та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, для тримання її під вартою. Обвинувачена має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та роботи, раніше не судима, має позитивні характеристики.
Обвинувачена ОСОБА_5 залишила вирішення даних клопотань на розсуд суду.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
18 липня 2015 року ОСОБА_5 була затримана в порядку ст. 208 КПК України і ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 20 липня 2015 року їй було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2015 року ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою до 15 вересня 2015 року, а ухвалою слідчого судді від 15 вересня 2015 року - до 15 жовтня 2015 року.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2015 року обвинуваченій ОСОБА_5 було продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 12 грудня 2015 року.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Обвинувальний акт відносно неї надійшов до суду 16.11.2015, підстав для його повернення прокурору не встановлено, підстав для закриття кримінального провадження немає.
Таким чином, суд вважає, що стороною обвинувачення надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення, та доведені прокурором (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК).
Всудовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризиків, які існували на час обрання та продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою(п.2 ч. 1 ст. 194, КПК України).Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального злочину у поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному злочині, дає підстави вважати, що незалежно від наявної позитивної характеристики, їй притаманно вчинити будь-яку дію щодо уникнення від кримінальної відповідальності.
Також прокурором доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, суд при вирішенні даного клопотання бере до уваги позицію самої обвинуваченої ОСОБА_5 , яка залишила вирішення даного питання на розсуд суду, тим самим не заперечуючи проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
За правилами ч.3 ст. 331 КПК України суд може за клопотанням сторони обвинувачення або захисту продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Враховуючи вищевикладене, з врахуванням того, що жодна із сторін кримінального провадження не надала суду доказів, які б свідчили про зміну в бік зменшення чи збільшення наявних ризиків, передбачених ст. 177та ст. 194 КПК України, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для продовження строку тримання особи під вартою наявні та актуальні, а продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 на строк, визначений кримінальним процесуальним законом, є доцільним. Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає можливим визначити розмір застави щодо обвинуваченої ОСОБА_5 .
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України , суд -
ухвалив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - відмовити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, тобто до 02 лютого 2016 року включно, утримуючи її в Київському СІЗО № 13 Управління Державної пенітенціарної служби України.
Ухвала не підлягає окремому оскарженню.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3