Справа № 378/676/15-ц Головуючий у І інстанції Скороход Т. Н.
Провадження № 22-ц/780/5918/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 53 26.11.2015
Іменем України
26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Кулішенка Ю.М.,
суддів: Поліщука М.А., Сушко Л.П.
при секретарі: Волинець Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Ставищенського житлово - комунального підприємства на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ставищенського житлово - комунального підприємства, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
У липні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що наказом № 109 від 15 липня 2015 року його звільнено з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, своє звільнення незаконним, оскільки він 30 червня 2015 року з 13 год. до 13 год. 30 хв. знаходився на території підприємства а з 13 год. 30 хв. до 16 год. 25 хв., разом з ОСОБА_4, виконував на підставі доручення та з відома відповідальних посадових осіб підприємства електротехнічні роботи в гуртожитку який обслуговується Ставищанським ЖКП по вул. Куницького, 5 в смт. Ставище. О 16 год. 25 хв. повернувся до приміщення електроенергетиків на ділянку автотранспорту. Вважає факт прогулу не доведеним, а наказ № 109 від 15 липня 2015 року про звільнення незаконним, оскільки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у даному випадку можливе лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації, а профспілковий комітет відмовив у наданні такої згоди. Йому в результаті незаконного звільнення не була нарахована заробітна плата та завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях.
Просив суд поновити його на роботі електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП; стягнути з Ставищенського ЖКП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 липня 2015 року, моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_2 на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ІІІ розряду Ставищенського житлово-комунального підприємства.
Стягнуто з Ставищенського житлово-комунального підприємства на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 липня 2015 року по день винесення рішення про його поновлення на роботі в сумі 4712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) гривень 95 копійок, моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) гривень.
Стягнуто з Ставищенського житлово-комунального підприємства на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Ставищанське житлово - комунальне підприємство звернулось з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 самовільно, без поважних причин, залишив робоче місце та територію підприємства без виробничої на те потреби та перебував поза її межами, чим порушив посадову інструкцію, наказ № 60-1 від 13.09.2013 року «Про трудову дисципліну та дотримання робочого часу» та колективний договір. Об'єкти готелю та гуртожитків не є територією підприємства та не є об'єктами, де відповідно до посадової інструкції електромонтера з ремонту та ослуговування електроустаткування дільниці водопостачання та трудових обов'язків, останній повинен виконувати свою роботу. Також зазначає, що профспілковий орган не обґрунтував відмову в надані дозволу на звільнення ОСОБА_2, а лише надав лист - відповідь з характеристикою позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 7 травня 2012 року, був прийнятий на роботу на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ІІІ розряду Ставищенського ЖКП. 31 грудня 2014 року укладено додаткову угоду № 3 про продовження трудового договору з 1 січня 2015 року, робочий час у позивача був встановлений з 8 год. по 17 год. 15 хв.. ОСОБА_2 виконував завдання на дільниці водопостачання підприємства, головне підпорядкування позивача було начальнику Ставищенського ЖКП ОСОБА_3, виробниче підпорядкування - начальнику (майстру) дільниці водопостачання ОСОБА_5, а додаткове підпорядкування - головному інженеру, інженеру-енергетику ОСОБА_6. З інструкцією електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП, затвердженої 31 березня 2015 року начальником Ставищенського ЖКП ОСОБА_3 ОСОБА_2 був ознайомлений та згідний.
Згідно наказу начальника № 101 від 1 липня 2015 року було призначено службове розслідування щодо порушення трудової дисципліни ОСОБА_2
3 липня 2015 року складено акт про те, що електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП ОСОБА_2 30 червня 2015 року з 13 год. 00 хв. до 16 год. 30 хв. був відсутній саме на робочому місці, а не на роботі.
7 липня 2015 року начальник Ставищенського ЖКП звернувся з поданням до голови первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 в зв'язку з порушенням трудової дисципліни.
Профспілковий комітет первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП від 10 липня 2015 року відмовив у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем (а.с.17).
ОСОБА_2 15 липня 2015 року був звільнений з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування дільниці водопостачання Ставищенського ЖКП за п. 2 ч. 1 ст. 147 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин (а.с. 96-98).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що розірвання трудового договору може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету, а виборний орган такої згоди не надав. Позивач виконував роботи по електрообладнанню в гуртожитку, розташованому по вул. Куницького,5, в смт Ставише, який входить в обслуговування Ставищенського ЖКП.
Такі висновки суду є правильними і відповідають обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою,за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін
Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Згідно з вимогами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (ст. 8 Конституції України, ст. 3 ЦК України, ст. ст. 1, 213 ЦПК України).
За аналогією правило ч. 7 ст. 43 КЗпП України та ч. 6 ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" слід застосувати й до передбачених ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 4 ст. 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників, членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З протоколу № 8 засідання профспілкового комітету профспілкової організації Ставищанського ЖКП від 10.07.2015 р вбачається, що ОСОБА_2 30 червня 2015 року з 13 год. 00 хв. до 16 год. 25 хв. працював у гуртожитку, який обслуговується Ставищанським ЖКП. (а.с. 118). Рішення профспілкого комітету прийняте з зазначенням причин та підстав відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору, а тому є мотивованим.
Стверджуючи про відсутність позивача на робочому місці та немотивованість рішення профспілкого комітету відповідач не надав суду доказів на підтвердження цих обставини.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутність працівника на постійному робочому місці не може свідчити про відсутність ОСОБА_2 на роботі взагалі, оскільки позивач виконував роботи в гуртожитку, розташованому по вул. Куницького, 5, в смт Ставище, який входить в обслуговування Ставищанського ЖКП.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Ставищенського житлово - комунального підприємства на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року - відхилити. Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: