Кагарлицький районний суд Київської області
м. Кагарлик, вул. Московська, 3, 9200, (04453) 5-13-39
Справа №2-а-7141/11
30 травня 2011 року Кагарлицький районний суд Київської області під головуванням судді Шевченко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кагарлик справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора ДПС 3 взводу 2 бат. полку ДПС в м. Києві на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, -
позивач просить суд скасувати постанову АА1 № 123719 справі про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. і провадження в справі закрити в зв'язку відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що згідно постанови АА1 № 123719 по справі про адміністративне правопорушення від 04.04.2011 року винесеної інспектором відділення ДАІ старшим прапорщиком міліції ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності як ніби - то вчинено мною адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., яке виразилося в тому, що 04 квітня 2011 року о 17 год. 35 хв., керуючи автомобілем марки «Грейт Волд», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві на вул.. Столичне шосе рухався зі швидкістю 89 кмгод., перевищив встановлену швидкість руху на 29 км, чим допустив порушив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху. Виявлення адміністративного правопорушення зафіксовано за допомогою технічним засобом «Беркут» № 0510093.
Постанова АА1 № 123719 по справі про адміністративне правопорушення від 04.04.2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. є незаконною, підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю внаслідок відсутності події і складу адміністративного правопорушення у його діях з наступних підстав.
Як на доказ його вини в вчиненні адміністративного правопорушення інспектор відділення ДАІ старший прапорщик міліції ОСОБА_2 в постанові АА1 № 123719 по справі про адміністративне правопорушення від 04.04.2011 року посилається на те, що вчинене ним адміністративне правопорушення зафіксовано за допомогою технічного засобу «Беркут» № 0510093.
Окрім того у постанові по справі про адміністративне правопорушення від 04.04.2011 року не зазначений алгоритм роботи технічного засобу «Беркут» № 0510093, яким, як на думку інспектора відділення ДАІ, зафіксоване вчинене ним порушення вимог п.12.4 правил дорожнього руху, і яким чином з загального потоку руху автомашин вичислена швидкість автомашини під його керуванням.
При складанні протоколу від 04 квітня 2011 року відносно нього в порушення вимог ст.. 251 КУпАП, якою визначаються докази в справі про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ як на доказ його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення свідків не запрошував.
Відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженого наказом МВС 13.11.2006 року № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускається лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Однак, ні в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, ні в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не зазначено хто із працівників ДАІ проводив вимірювання швидкості його автомобіля і чи він мав допуск до використання даного приладу.
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результат може бути використаний в якості доказу у адміністративній справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.
За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки, в тому числі і «Беркут» має бути укомплектований документами даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Однак, таких документів співробітником ДАЇ йому не було представлено і в ні в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, ні в постанові про притягнення нього до адміністративної відповідальності про це нічого не зазначено. Окрім того, на приладі «Беркут» не було зазначено час фіксування швидкості руху автомобіля під його керуванням та не зазначено алгоритм роботи приладу, оскільки фіксація швидкості руху проводилася під час руху патрульного автомобіля працівників ДАЇ.
З врахуванням зазначених вище обставин в нього виникає сумнів в достовірності та дійсності фіксації швидкості приладом «Беркут» № 0510093 швидкості автомобіля під його керуванням.
Для використання доказу при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно, щоб він був допустимим і відносним. На його думку зафіксована швидкість автомобіля під його керуванням приладом «Беркут» є недопустимим, а тому його необхідно відхилити.
Також немає ніяких доказів відносно того, що приладом «Беркут» зафіксована швидкість його автомобіля в зоні дії знаку 5.45.
Виходячи із змісту ст.. ст.. 251, 256 КУпАП представлення доказів про вчинення адміністративного правопорушення покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, а в даному випадку на інспектора ДАЇ ОСОБА_2., який ні в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, ні в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності ніяких доказів про вчинення даного правопорушення не представив і його заперечення не спростував.
Таким чином він вважаю, що інспектор ДАЇ не довів його вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.. ст.. 251, 256, 283 КУпАП.
Оскільки він вважаю, що в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому відповідно до ст.. 247 КУпАП зазначені обставини є підставою, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в вище стоячий орган (вище стоячій посадовій особі), або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
В даному випадку постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності він оскаржує до суду.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільняється від сплати державного мита.
Позивач в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримує, з'явитися до суду не може у зв'язку із сімейними обставинами та просить суд проводити розгляд справи у його відсутність та позовні вимоги його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, а тому вважає розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи документах.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.
В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою серії АА1 № 123719 по справі про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2011 року винесеної старшим ІДПС Кагарлицького взводу ВДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності як ніби - то вчинено ним адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., яке виразилося в тому, що 04 квітня 2011 року о 17 год. 35 хв. в місті Києва на вулиці столичне Шосе позивач, керуючи автомобілем «Грейт Волд», державний номерний знак НОМЕР_1, нібито перевищив швидкість на 29 км, чим порушив п. 12.9 ПДР, чим порушила, на думку інспектора ДАІ, ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
04 квітня 2011 року працівники ДАІ склали на позивача протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова серії АА1 № 123719 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. позивач вважає є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки він виконав вимоги п. 12.9 Правил дорожнього руху.
Мотивуючи це тим, що він не скоював правопорушення позивач не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед знаком обмеження максимальної швидкості та їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України.
Швидкість машини позивача вимірювалася приладом «Беркут».
Під час зупинки позивача на вимогу надати докази його порушення, йому було продемонстровано зафіксовану на приладі „Беркут" швидкість 89 км/год.
Пунктом 2.8 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затверджений Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 та зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 24.04.2009 року за № 374/16390 9 (далі по тексту Інструкція № 77), також робиться посилання на те, що працівники Державтоінспекції повинні дотримуватись вимог як інструкції так і КУпАП, а саме: «Справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім випадків фіксації правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису (стаття 258 КУпАП). Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП)»
Провадження в справах про адміністративні правопорушення становить систему правовідносин, які складаються на основі процесуальної діяльності органів, уповноважених розглядати індивідуальні адміністративні справи з приводу притягнення до адміністративної відповідальності осіб, у діях яких є ознаки адміністративного правопорушення.
Основними завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно ст.. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності із законом.
Перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтересів особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Перегляд постанови - це форма перевірки законності та обґрунтованості прийнятого рішення, виправлення помилок і недоліків у роботі органів адміністративної юрисдикції, в тому числі і суду.
Перегляд постанови може бути здійснено в порядку - подання скарги особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
КУпАП України визначає ряд доказів, що можуть бути покладенні в основу винесення постанови у справі, а саме: показання свідків, показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, документи.
Доказом невинності позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, яке зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА1 № 123719 від 04 квітня 2011 року суд вважає той факт, що відповідачем не надано інших доказів, що передбачені нормами КУаАП, а тому інспектор не довів вчинення ним адміністративного правопорушення.
Відкриття справи є початковою стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення. Приводів порушення справи у КУпАП не визначено, в той же час як у ст.. 360 МК такі приводи зафіксовані. Але виходячи з теорії процесу приводами порушення справи слід вважати одержання уповноваженими особами будь - якої інформації про діяння, що мають ознаки проступку.
Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи потребує від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Вирішення справи в точній відповідності із законом потребує від уповноваженого органу (посадової особи): розгляд справи відповідно до власної компетенції, в установлені строки і за місцем розгляду справи, згідно із законом, що передбачає адміністративну відповідальність.
Підставами для відкриття справи є наявність правопорушення та його склад, які мають певні ознаки.
Стаття 9 КУпАП розкриває загальне поняття адміністративного правопорушення і його ознаки - протиправність, винність, караність. Інші статті Загальної частини КУпАП визначають його склад: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону.
Єдиною матеріальною підставою порушення адміністративної справи є склад адміністративного правопорушення, що прямо передбачено ст.. 247 КУпАП, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ст. 251 КУпАП визначає ряд доказів, що можуть бути покладенні в основу винесення постанови у справі, а саме: показання свідків, показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, документи.
Згідно приписів п.2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадові особі) або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішується адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до ч.3 Постанови від 06.03.2008 року № 2 Пленуму Вищого адміністративного суду до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб адміністративної відповідальності, які прийнятті суб'єктами владних повноважень (крім суду) та рішення державних виконавців чи \ або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суди повинні визначати територіальну підсудність вказаних справ відповідно до частини другої статті 19 КАС України, за правилами якої такі адміністративні справи вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача
Провадження у справах про адміністративне правопорушення базується на визначених принципах, серед яких є презумпція невинності, право на захист, з'ясування об'єктивності істини у справі та інші.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено в установленому законом порядку. З цього випливає, що тягар доведення провини покладається на інспектора ДАЇ, який виніс постанову про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право подавати докази.
Під час розгляду таких справ необхідно з'ясовувати об'єктивну істину у справі, тобто необхідно зобов'язати досліджувати всі обставини і їхні взаємозв'язки, в тому числі виключати однобічний, упереджений підхід до вирішення справи.
Отже, в матеріалах справи докази, що давали можливість зробити висновки суду про винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відсутні, а тому дана постанова підлягає до скасування за відсутності події та складу адміністративного правопорушення та провадження по справі необхідно закрити.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, «Інструкції з організації провадження та діловодства у правах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України, Правила дорожнього руху України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора ДПС 3 взводу 2 бат. полку ДПС в м. Києві на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову АА1 № 123719 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати та провадження по справі закрити та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Шевченко