Справа № 359/2431/15-к
Провадження № 1-КП/359/185/2015
04 грудня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_3 ,
за участю захисника ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -
Ухвалою суду від 19.10.2015 року міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишено без змін - у виді тримання під вартою, та продовжено йому строк запобіжного заходу до 17.12.2015 року.
В ході розгляду кримінального провадження вирішується питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Прокурор просить суд продовжити тримання обвинуваченого під вартою враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти продовження тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування своїх заперечень захисник вважає за можливе змінити запобіжний захід тримання під вартою обраний обвинуваченому на досудовому слідстві на більш м'який, вважає обвинуваченого таким, що не створює загрози для социума.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження суд прийшов до наступних висновків.
В порядку передбаченим ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою,
до спливу продовженого строку, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого главою 18 чинного КПК.
За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що їм загрожує, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Суд також враховує той факт, що судове слідство ще триває.
Обвинувачений ОСОБА_3 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2014 р. був звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком. Суд не виключає ризик, що ОСОБА_3 знову зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки має непогашену судимість, крім того обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення під час умовно дострокового звільнення від відбування покарання призначеного за попереднім вироком.
Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Що під впливом тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, він буде переховуватись від судового слідства, може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та у такий спосіб перешкоджати розгляду даного кримінального провадження.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченим належить продовжити тримання під вартою на 2 місяці.
Керуючись п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч.1 ст. 197, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. 372 КПК України, суд
постановив:
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 лютого 2016 р. включно.
Утримувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Київському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області ДПтС України.
Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду ОСОБА_1