Бориспільський міськрайонний суд Київської області
м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19
Справа № 2а-2329/2009
“ 03 ” лютого 2010 року 09 год.40хв. Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - І.В. Муранової
при секретарі - О.В.Бондаренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області до ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревне», про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області від 27 липня 2009 року №584-39-VІ «Про відміну рішення 8 сесії 22 скликання Рівненської сільської ради від 05.12.1996 року»-, -
28 грудня 2009 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району від 27 липня 2009 року №584-39-VІ «Про відміну рішення 8 сесії 22 скликання ОСОБА_1 сільської ради від 05.12.1996 року». Свої вимоги позивач обґрунтовував наступним.
Бориспільською міжрайонною прокуратурою 30 вересня 2009 року було принесено протест №6319 до Рівненської сільської ради на вищезазначене рішення з вимогою про його скасування, у зв'язку з тим, що проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 сільська рада скасувала своє попереднє рішення, відповідно до приписів якого КСП «Комунар» отримало державний акт на право колективної власності на землю, тобто виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та що таке рішення відповідно до вимог п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» може бути скасовано лише в судовому порядку. З отриманої Бориспільською міжрайонною прокуратурою інформації ОСОБА_1 сільська рада на черговій сесії 20 жовтня 2009 року протест відхилила.
В судове засідання сторони, що є суб'єктами владних повноважень, не з'явились, подали заяви про розгляд справи за відсутності їх представників у письмовому провадженні. Відповідач ОСОБА_1 сільська рада проти позову не заперечувала, у вирішення справи покладається на вирішення суду.
Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревне» в судове засідання не з'явився. Згідно з письмовими поясненнями, поданими до суду, третя особа з позовом згодна, вважає, що прийняття відповідачем рішень щодо скасування прийнятих раніше рішень про передачу у власність та надання в користування земельних ділянок поставить під сумнів весь процес розпаювання земель колишнього КСП «Комунар», правонаступником якого є ТОВ «Ревне».
Дослідивши подані заяви та письмові пояснення відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського від 05 грудня 1996 року «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок колективному сільськогосподарському підприємству «Комунар» Бориспільського району Київської області» було передано КСП «Комунар» у колективну власність 2162,9 га земель, а також надано у постійне користування 204,2 га земель /а.с.-16/.
Оскаржуваним рішенням від 27 липня 2009 року №584-39-VІ «Про відміну рішення 8 сесії 22 скликання ОСОБА_1 сільської ради від 05.12.1996 року» ОСОБА_1 сільська рада Бориспільського району, посилаючись на вимоги ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.12 Земельного кодексу України, вирішила: скасувати рішення 8 сесії 22 скликання Рівненської сільської ради від 05.12.1996року в частині видачі Державного акту на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємстві «Комунар», запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ревне» повернути примірник оригіналу Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Комунар», проінформувати Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області та ТОВ «Ревне» про прийняття цього рішення /а.с.-7/.
Своє рішення ОСОБА_1 сільська рада мотивувала відсутністю повноважень сільської ради по розпорядженню землями, які розташовані за межами населеного пункту села Ревне, відсутністю рішення загальних зборів КСП «Комунар» про передачу земель до колективної власності та клопотання КСП «Комунар» про передачу відповідної площі угідь в колективну власність з додаванням матеріалів, що обґрунтовують розмір земельної ділянки, відсутністю реєстраційних документів КСП «Комунар», та в зв'язку з із закінченням розпаювання та отримання громадянами, які були співвласниками державних актів на земельні частки (паї).
Таким чином, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що на підставі скасованого рішення ОСОБА_1 сільської ради від 05.12.1996року Колективному сільськогосподарському підприємству «Комунар», правонаступником якого є ТОВ «Ревне», був виданий Державний акт на право колективної власності на землю, а також що відбулось розпаювання землі, що перебувала в колективній власності КСП «Комунар» між членами колективного сільськогосподарського підприємства. Отже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацію прав юридичної особи та громадян на землю.
За змістом ч.10 ст..59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №1-7рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) роз'яснено, що положення частини другої
статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що в Конституції України
закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Таким чином, враховуючи наведені роз'яснення Конституційного Суду України, ОСОБА_1 сільська рада, скасовуючи своє попереднє рішення від 05 грудня 1996 року без звернення до суду, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Закону України «Про місцеве самоврядування в України», а також Земельного кодексу України.
Крім того, з дослідженого в судовому засіданні вищенаведеного змісту рішення ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського від 05 грудня 1996 року «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок колективному сільськогосподарському підприємству «Комунар» Бориспільського району Київської області» встановлено, що в ньому не зазначалось про видачу Державного акту на право колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємстві «Комунар».
А, отже посилання відповідача в оскаржуваному рішенні від 27 липня 2009 року №584-39-IV на скасування попереднього рішення сільської ради від 05.12.1996 року саме в частині видачі вказаного Державного акту є незрозумілим та безпідставним.
Судом встановлено, що 30 вересня 2009 року за вихідним №6319 Бориспільським міжрайонним прокурором був внесений протест ОСОБА_1 сільській раді про скасування рішення сільської ради 27 липня 2009 року №584-39-VІ /а.с.-4-5/.
За змістом частини 1 статті 8 Закону України „Про прокуратуру” вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 20 вказаного Закону при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: опротестовувати рішення посадових осіб. Частинами 2 та 3 статті 21 Закону встановлено, що протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Згідно з листом сільського голови ОСОБА_1 сільської ради від 11 грудня 2009 року №634 було направлено рішення ОСОБА_1 сільської ради від 20 жовтня 2009 року №613-41-VI, яким було відхилено протест Бориспільського міжрайонного прокурора від 07.10.2009року №6319 на рішення ОСОБА_1 сільської ради шостого скликання від 28.07.2009року №584-39-VI «Про відміну рішення 8 сесії 22 скликання ОСОБА_1 сільської ради від 05.12.1996 року» /а.с.6,8/.
Таким, чином оскаржуване рішення ОСОБА_1 сільської ради „ Про відміну рішення 8 сесії 22 скликання ОСОБА_1 сільської ради від 05.12.1996 року» №584-39-VI від 28.07.2009року, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, на даний час не скасовано.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради обґрунтованими і доведеними в повному обсязі, в зв'язку з чим оскаржуване рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Судові витрати по даній справі складає судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,69,71,86,128,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району від 27 липня 2009 року №584-39-VІ «Про відміну рішення 8 сесії 22 скликання ОСОБА_1 сільської ради від 05.12.1996 року».
Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.В.Муранова