Постанова від 04.03.2010 по справі 2-а-295/2010

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року об 08год.50хв. Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранова І.В..

при секретарі Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом, в якому оскаржив складені щодо нього інспектором Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення від 23.01.2010року серії АІ №173068 та постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23.01.2010року серії АІ №158863 за ч.2 ст.122 КУпАП, які просить скасувати. Свої вимоги позивач обґрунтовував наступним.

Він стверджує, не скоював зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, здійснював маневр повороту наліво на дозволений сигнал світлофора - земельний , однак, інспектор ДПС ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного штрафу. Інспектор не врахував, що в салоні автомобіля знаходились свідки та не продемонстрував йому номер автомобіля, рух якого було зафіксовано відеокамерою інспекторів ДАІ.

В судове засідання позивач не з'явився, подав письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглянути без його присутності.

Відповідач - інспектор ДПС Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2, будучи службовою особою та суб'єктом владних повноважень, в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши письмову заяву позивача, письмові матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих позивачем документів встановлено, що інспектором Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2 23 січня 2010 був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АІ №173068, зі змісту якого вбачається, що він був складений відносно ОСОБА_1 про те, що він 23 січня 2010 року о 18годині 25 хвилин в м.Борисполі по вул.Лютнева, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 «е» ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст.122 КУпАП /а.с.-6/.

Зі змісту протоколу також вбачається, що позивач ОСОБА_1, будучи ознайомлений з правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КуПАП, по суті порушення власноручно пояснив, що з порушенням не згоден, оскільки їхав на зелений миготливий, а повертав на наступний земельний сигнал світлофора при свідках.

Зі змісту наданої позивачем копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23 січня 2010 року серії АІ №158863, вбачається, що інспектор Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2 23 січня 2010 року в м.Бориспіль на вул.Лютнева, розглянувши матеріали адміністративного правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 23 січня 2010 року о 18 год. 25 хв. в м.Бориспіль, по вул.Лютнева, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі викладеного інспектор постановив накласти штраф в розмірі 450 гривень /а.с.-5/.

Копія постанови була вручена позивачу ОСОБА_1 в той же день.

Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП за проїзд на заборонний сигнал світлофора встановлена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі від чотирьохсот двадцяти п'яти гривень до п'ятсот десяти гривень.

За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.4 та 6 вказаної статті суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справ на основі наявних доказів.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб'єктом владних повноважень не надано доказів та не зазначено джерел їх здобуття на підтвердження тієї обставини, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2009 року серії ВН №242541 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення була винесена з дотриманням вимог ст.258,280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, за змістом частин 1 та 3 статті 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, у цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 та частини 5 вказаної статті, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому зміст протоколу про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі в протоколі має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, за змістом ч.2-4 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання; при складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Пунктом 22.75 „Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року №1111, також передбачено, що при складанні протоколу працівник ДПС зобов'язаний роз'яснити особі її права, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме щодо можливості ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати рішення по справі в установленому порядку.

З пояснень позивача встановлено, що вказані вимоги ст.ст.256,258 Кодексу України про адміністративні правопорушення інспектором ВДАІ з обслуговування м.Бориспіль та Бориспільського району ОСОБА_2 в повній мірі дотримані не були, в тому числі не встановлено та не зазначено свідків правопорушення, інші відомості, що стосуються обставин виявлення правопорушення та порядку його фіксації.

Відповідно до вимог ст..280 КУпАП орган, посадова особа, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне право рушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, інспектор ВДАІ не перевірив пояснень позивача ОСОБА_1 про те, що він рухався на дозволений сигнал світлофора, не опитав свідків та за відсутності будь-яких інших об'єктивних доказів, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не врахував вимоги ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до змін внесених до ч.1 ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом .

За змістом пунктів 1-3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

При цьому суд враховує, що визначений ст.289 КупАП строк звернення зі скаргою до суду позивачем непорушений.

Враховуючи, що відповідачем інспектором ВДАІ з обслуговування м.Бориспіль та Бориспільського району ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог чинного законодавства щодо змісту протоколу та порядку його складання, а також з урахуванням тієї обставини, що будь-які належних доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, суду надано не було, та що всі сумніви щодо доведеності вини позивача слід тлумачити на його користь, суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,71,86,99,128,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23 січня 2010 року серії АІ №158863 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладення штрафу в розмірі 450 гривень, винесену інспектором Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2.

Скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 23 січня 2010 року серії АІ №173068 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складений інспектором Відділу ДАІ з обслуговування м.Борисполя та Бориспільського району ОСОБА_2.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І.В.Муранова

Попередній документ
54024058
Наступний документ
54024060
Інформація про рішення:
№ рішення: 54024059
№ справи: 2-а-295/2010
Дата рішення: 04.03.2010
Дата публікації: 09.12.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Інші справи