01.12.2015 Справа № 363/4906/15-ц
01 грудня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.
при секретарі Хом'як А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, посилаючись на те, що сім'я розпалась на ґрунті нерозуміння і небажання розуміти один одного. Вважаючи збереження сім'ї неможливим, просить шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, наполягала на розірванні шлюбу, час для примирення не потрібен, оскільки вважає збереження сім'ї неможливим.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу. Також зазначив, що час для примирення не потрібен.
Вислухавши пояснення позивачки та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.05.2007 року (копія свідоцтва про шлюб серія 1-НО № 083843 від 21.05.2007 року). Від спільного проживання мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 1-НО № 383004 від 04.02.2011 року.
Спільне життя у подружжя не склалось через несумісність характерів та відсутність взаєморозуміння між ними. Протягом останнього часу, а саме шести місяців сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та мають різний сімейний бюджет.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст.ст. 111, 112 СК України, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, суд вважає примирення сторін неможливим. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам позивача та відповідача, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані і такими що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 24, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.05.2007 року, міським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 507 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487,20 грн.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище «Кравець».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Д. Рудюк