Справа № 367/7317/13-ц
29 жовтня 2015 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Пархоменко О.В.
з участю секретаря Григорян Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 15 липня 2010 року на автодорозі Київ-Чоп в с. Мила мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобілів НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, “Сітроен“, державний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_3 та БМВ 535 державний номер НОМЕР_3 водій ОСОБА_1 В результаті ДТП завдані матеріальні збитки, оскільки були пошкоджені транспортні засоби. Відповідно до довідки ДАІ ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху України. Відповідно до постанови Ірпінського міського суду від 04 серпня 2010 року в діях відповідача є наявність адміністративного правопорушення і відповідно до матеріалів ДАІ та постанови суду винним в скоєнні ДТП є відповідач.
Позивач вказує, що у потерпілого в ДТП ОСОБА_3 на момент ДТП був чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а у відповідача такий поліс був відсутній. Отже на момент вчинення ДТП 15.07.2010 року цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу не була застрахована. Оскільки винуватець ДТП, яким є відповідач, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то після вищезазначеної події ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в ДТП, яка мала місце 15.07.2010 року. Так як в даному випадку позивач зобов'язаний згідно чинного законодавства здійснити регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілому в ДТП, то позивачем вищевказана заява була прийнята та були здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплати відшкодування.
Вказує, що для підтвердження розміру завданої шкоди потерпілому позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження з метою встановлення розміру завданого матеріального збитку потерпілому. В результаті цього підготовлено Звіт № 10/109 від 18.08.2010 року та позивач на підставі даного звіту та інших зібраних документів здійснив регламентну виплату (страхове відшкодування) ОСОБА_3 в розмірі 10 725,31 гривен, що підтверджується наказом № 3174 та платіжним дорученням № 4615 від 10 листопада 2010 року. Також позивач витратив 720,0 гривен на послуги аварійного комісара, який займався збором документів по справі, що підтверджується рахунком № 101/109, Актом виконаних робіт та платіжним дорученням № 4199. Окрім цього позивачем було сплачено 1000 гривен за надання правової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням № 2765 та контрактом № 58. Отже позивачу всього завдано матеріального збитку на суму 12 445,31 гривен.
Вказує, що позивач направив на адресу відповідача лист № 22399/3-2-05 з вимогою відшкодувати збиток у розмірі 11 445,31 гривен, але по сьогоднішній день відповідач не вжив ніяких дій щодо відшкодування завданої ним шкоди в добровільному порядку.
В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 12 445,31 гривен на користь позивача та судові витрати у розмірі 229,40 гривен.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином телефонограмою відповідно до ч.6 ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, а тому на підставі ч.5 ст. 76 ЦПК України слід вважати, що відповідач та його представник повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
В зв'язку із цим суд, враховуючи письмову заяву представника позивача, а також те, що представник відповідача ОСОБА_4 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224-226 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, що 15.07.2010 року о 09 год 15 хв на 25 км а/д Київ-Чоп в с. Мила відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів БМВ-535, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, ГАЗ 31105 н. з. АІ 6843 ВМ під керуванням ОСОБА_2 та Сітроен н. з. ВХ 0667 АТ під керуванням ОСОБА_3, зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 04 серпня 2010 року по справі № 3-2509/2010 за ст. 124 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривен; в даній постанові суду, яка набрала законної сили, зазначено, що правопорушник на розгляд справи з'явився, вину визнав, вина ОСОБА_1 в скоєному адмінправопорушенні стверджується матеріалами адміністративної справи, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями, протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль НОМЕР_4 застрахований у Страховій компанії “Гарантія“ відповідно до Полісу № ВС/8582420 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.09.2010 року; 04 жовтня 2010 року страхувальник ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу Сітроен н.з. ВХ 0667 АТ з вини ОСОБА_1
Встановлено, що згідно Звіту № 10/109 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ марки Сітроен з номерним знаком ВХ 0667 АТ внаслідок пошкодження під час ДТП, складеного 18 серпня 2010 року Незалежним експертним приватним підприємством ПП “Васіковський“ за дорученням МТСБУ за № 11815 вартість відновлювального ремонту КТЗ марки Сітроен з номерним знаком ВХ 0667 АТ складає 19 612,07 гривен, розмір матеріального збитку, завданого власникові КТЗ марки Сітроен з номерним знаком ВХ 0667 АТ в результаті його пошкодження під час ДТП складає 12 870,37 гривен. Згідно довідки № 1 від 02.11.2010 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ, наказу № 3174 від 10.11.2010 року “Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3“, платіжного доручення № 4615 від 10 листопада 2010 року позивачем було виплачено ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 10 725,31 гривен.
Також встановлено, що згідно рахунку № 101/109 від 04 жовтня 2010 року МТСБУ було сплачено ФОП ОСОБА_5 за збір документів по справі № 11815, визначення розміру шкоди ТЗ Сітроен ВХ 0667 АТ 720,0 гривен. Згідно контракту про надання правової допомоги від 17.09.2012 року № 58, укладеного між Моторно (транспортним) страховим бюро України та ОСОБА_6 виконавець здійснює правову допомогу у частині стягнення заборгованості, регламентних виплат, а також представництво замовника в судах усіх інстанцій, пов'язаних з проведенням регламентних виплат та позивачем було сплачено представнику оплату за правову допомогу у розмірі 1 000,0 гривен, що підтверджується платіжним дорученням № 2765 від 19 серпня 2013 року.
Встановлено, що 25.11.2010 року МТСБУ направляв відповідачу ОСОБА_1 листа за № 22399/3-2-05 з пропозицією у добровільному порядку компенсувати МТСБУ витрати у розмірі 11 445,31 гривен, який був отриманий відповідачем 30.11.2010 року, однак відповідачем у добровільному порядку зазначені витрати відшкодовані позивачу не були.
Наведені обставини підтверджуються копіями Полісу № ВС/8582420 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.09.2010 року; Звіту № 10/109 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ марки Сітроен з номерним знаком ВХ 0667 АТ внаслідок пошкодження під час ДТП, складеного 18 серпня 2010 року Незалежним експертним приватним підприємством ПП “Васіковський“ за дорученням МТСБУ за № 11815, постанови Ірпінського міського суду Київської області від 04 серпня 2010 року по справі № 3-2509/2010, іншими матеріалами справи.
У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У відповідності до п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“ в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
З відповіді, яка надана Управлінням Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області від 28.10.2015 року № 4578/04 вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ з 31.07.2012 року по теперішній час; з 15.06.2010 року по 30.06.2011 року отримував пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, з 01.07.2011 року по 30.07.2012 року отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 листопада 2013 року у даній справі позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу було задоволено повністю. В подальшому за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення вищезазначене заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 в своїй заяві про перегляд заочного рішення, посилався на те, що в силу ст. 13.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“ він звільнений від обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Разом із цим, під час розгляду справи суду не було надано доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“, ОСОБА_1 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 15 липня 2010 року отримував пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, а тому він не є особою, яка відповідно до вищезазначеної норми закону звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України та у зв'язку із цим суд вважає, що доводи відповідача про те, що він звільнений від обов'язкового страхування цивільної відповідальності не ґрунтуються на вимогах закону.
За даних обставин суд вважає, що оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 15.07.2010 року сталася з вини відповідача ОСОБА_1, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 12 445, 31 гривен, а також судові витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 229,40 гривен.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 27 Закону України “Про страхування”, п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“, ст.ст. 22, 625, 993, 1166,1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 6, 10, 11, 15, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 12 445, 31 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок п'ять грн. 31 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) судові витрати в сумі 229,40 грн. (двісті двадцять гривен 40 коп.)
Копію заочного рішення направити сторонам для відома.
У відповідності до ч.3 ст. 232 ЦПК України повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_8