дата документу :
Провадження №2-а/359/245/2015
Справа №359/7853/15-а
Іменем України
30 листопада 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі - Алфімовій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -
Наприкінці серпня 2015 року до ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 про розшук майна боржника від 23 лютого 2015 року в виконавчому провадженні №45752568. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання судового рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року у справі №359/8994/14-П про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень було відкрито виконавче провадження. 23 лютого 2015 року державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля марки «Subaru Outback», номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_1 Позивачу про відкриття виконавчого провадження та про розшук майна було невідомо, постанов вона не отримувала, державний виконавець за адресою її реєстрації не з'являвся. Про розшук її транспортного засобу вона дізналася під час зупинення працівниками ДАІ 18 серпня 2015 року на автодорозі «Київ-Обухів». У зв'язку з цим, позивач вважає, що державним виконавцем порушені норми чинного законодавства при винесені постанови про розшук майна боржника і тому дана постанова підлягає скасуванню.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 направив до суду заяву, якою просив розглянути справу за його відсутності.
Старший державний виконавець Галіч Н.В. також направила до суду заяву, яким просила провести судове засідання без участі державного виконавця.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Статтею 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
У відповідності до ч.1 ст.181 КАС України, учасник виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що 05 вересня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму в розмірі 1700 гривень в дохід держави (а.с.25).
26 листопада 2014 року від Київської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу з ОСОБА_1 (а.с.26).
10 грудня 2014 року державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45752568 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 1700 гривень (а.с.27).
Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що про прийняту постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 грудня 2014 року щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 1700 гривень було повідомлено шляхом направлення рекомендованого листа за адресою, вказаною у виконавчому листі (а.с.28).
Проте, поштовий конверт із вищезазначеною постановою повернувся на адресу ВДВС з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.22).
Судом також встановлено, що23 лютого 2015 року державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: автомобіля марки «Subaru Outback», номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_1 (а.с.32).
В цей же день, а саме 23 лютого 2015 року постановою державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 зупинено виконавче провадження у зв'язку з оголошенням про розшук майна боржника (а.с.33).
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язком для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його і повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Вказана норма кореспондується з ст.11 цього Закону, згідно якої державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених ним Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.2 цієї статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Отже, державний виконавець зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду від 05 вересня 2014 року, а тому постанова державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про розшук майна боржника від 23 лютого 2015 року в виконавчому провадженні №45752568 є правомірною, а правові підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Встановлено, що у задоволенні пред'явленого адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. З огляду на це, підстави для відшкодування їй витрат на оплату судового збору у розмірі 73 гривень 08 копійок, відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4, 104, 181 КАС України, ст.ст.1, 6, 17, 19, 31 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73 гривень 08 копійок звернути в дохід держави.
Постанова суду може бути оскаржена через Бориспільський міськрайонний суд на протязі десяти днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський