Справа № 362/6770/15-ц
Провадження № 4-с/362/49/15
03.12.2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Медведєв К.В.,
при секретарі - Савчук Т.І.,
розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2, за участю стягувача ОСОБА_3 на дії державного виконавця та скасування постанови, -
До суду надійшла скарга, в якій заявник просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Попіва Романа Ігоревича у виконавчому провадженні ВП №46112873 по ненаданню відповідей на заяви заявника про зупинення виконавчого провадження на період відпустки та про не застосування дій по закриттю виконавчого провадження; 2) скасувати постанову старшого державного виконавця Попіва Р.І. у виконавчому провадженні ВП№46112873 за вихідним номером 20-2-444/13 «Про повернення виконавчого документу»; 3) поновити строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.08.2015року у виконавчому провадженні ВП 46112873 з зв'язку з надсиланням даної постанови стягувачу лише 15.09.2015 року та фактичного тримання її стягувачем 17.09.2015 року.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є стягувачем по виконавчому провадженню 46112873 по примусовому виконанню виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/5407/14-ц по стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 100.000.000,00 грн., 3654,00 грн. судового збору, а всього 100.003.654,00 грн.
Заявник зазначає, що виконавче провадження ВП№46112873 було об'єднане у виконавче провадження від 25.06.2015 року з іншим виконавчим провадженням №47706596 та присвоєно новий №47967772
Заявник зазначає, що йому стало відомо, що до державного виконавця звернувся ОСОБА_4 із заявою про закриття виконавчого провадження, відкрите за виконавчим листом, виданим Васильківським міськрайонним судом по стягненню з ОСОБА_3 на користь заявника грошових коштів та повернення виконавчого листа до Васильківського міськрайонного суду.
При цьому заявник зазначає, що в судовій справі, в межах якої було прийнято судове рішення по стягненню грошових коштів на його користь з ОСОБА_3, громадянин ОСОБА_4 не був ніколи стороною справи та не був стороною правовідносин між заявником та ОСОБА_3 Підставою для задоволення вказаної заяви про повернення виконавчого листа ОСОБА_4 вказав, що ним подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду, яким було стягнуто грошові кошти з ОСОБА_3 та те, що Апеляційний суд Київської області відкрив за даною апеляційною скаргою апеляційне провадження в судовій справі №362/5407/14-ц.
Також заявник зазначив, що він повідомляв державного виконавця про те, що ОСОБА_4 не був ніколи стороною справи та не був стороною правовідносин між заявником та ОСОБА_3, а тому просив державного виконавця не брати до уваги факт прийняття Апеляційним судом Київської області до розгляду Апеляційної скарги на рішення суду, згідно якого виданий виконавчий лист. Додатково вказав, що апеляційне провадження відкрито помилково. Вказане повідоленя залишено державним виконавцем без відповіді.
Заявник зазначає, що він звертався до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на період перебування у відпустці та зупинення всіх дій у виконавчому провадженні, проте державний виконавець заяву не розглянув, відповіді заявнику не надав, виконавче провадження не зупинив.
За твердженням заявника, 15.09.2015 року державний виконавець надіслав заявнику постанову від 14.08.2015 у виконавчому провадженні ВП№46112873, яким повернуто виконавчий лист у справі Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/5407/14-ц по стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 100.000.000,00 грн., 3654,00 грн. судового збору, а всього 100.003.654,00 грн.
Вказана постанова була прийнята у зв'язку з прийняттям судом до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/5407/14-ц.
При цьому заявник зазначив, що в наступному провадження за апеляційною скаргою було закрито, оскільки останнє було відкрито помилково. На думку заявника, фактично державний виконавець прийняв постанову «Про повернення виконавчого документу до суду» за заявою сторони, яка у виконавчому документі, якій повернуто, не є ні стягувачем ні боржником. Тому заявник просить суд скаргу задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник виконавчої служби проти задоволення скарги заперечив.
Представник боржника пояснив, що він не ухиляється від виконання рішення суду, і вважає, що скарга є обґрунтованою.
Судом встановлено, що 21.01.2015 року старшим державним виконавцем Попів Р.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№46112873 по виконанню виконавчого листа №362/5407/14-ц виданого 15.01.2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області.
Старшим державним виконавцем Попів Р.І. 25.06.2015 року винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ЗВП№47967772, в яке об'єднано виконавче провадження №46112873 та виконавче провадження №47706596.
29.07.2015 року Апеляційним судом Київської області відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2014 року у справі №362/5407/14.
ОСОБА_4 31.07.2015 року звернувся до виконавчої служби в межах ЗВП№47967772 із заявою про повернення виконавчого листа №362/5407/14 від 15.01.2015 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області та завершити виконавче провадження в цій частині. Вказана заява мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.07.2015 року відкрито апеляційне провадження по справі № 362/5407/14-ц на підставі ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявник звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/5407/14-ц у зв'язку із перебуванням у відпустці в м. Одеса, Одеської області - до 31.08.2015 року.
Також заявникзвернувся до державного виконавця із заявою від 07.08.2015 року, в якій просив не вчиняти будь-яких дій направлених на позбавлення заявника права на задоволення грошових вимог до прийняття апеляційним судом Київської області рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_4
Державним виконавцем 14.08.2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні №46112873, якою виконавчий лист №362/5407/14-ц виданий 15.01.2015 року Васильківським міськрайонним судом Київської області. Вказана постанова мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.07.2015 року у справі № 362/5407/14 відкрито апеляційне провадження по виконанню рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2014 року, тому на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто.
24.09.2015 року ухвалою Апеляційного суду Київської області закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Вказана ухвала мотивована тим, що ОСОБА_4 не відноситься до кола осіб, які у відповідності до положень ст. 292 ЦПК України мають право апеляційного оскарження у даній справі, оскільки суд першої інстанції не вирішував питання про його права і обов'язки. Також в ухвалі зазначено, що згідно роз'яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року за вказаною апеляційною скаргою мало бути відмовлено в прийнятті апеляційної скарги, а оскільки обставини, які мали зумовити відмову в прийнятті апеляційної скарги, були встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як роз'яснено в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначений десятиденний строк є процесуальним, може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано державним виконавцем доказів направлення вказаної постанови заявнику. Натомість заявник стверджує, що йому постанову було направлено 15.09.2015 року та фактичного отримано її лише 17.09.2015 року.
Суд не може ставити право заявника на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в залежність від того, чи було державним виконавцем в розумні строки направлено відповідні документи заявнику чи ні.
Тому суд вважає, що відповідно до ст. 73, 385 ЦПК України строк на подання скарги підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів. Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Натомість як видно з копії виконавчого провадження, державний виконавець не розглянув заяви заявника про зупинення виконавчого провадження на період відпустки та про не застосування дій по закриттю виконавчого провадження, чим порушив свій обов'язок, а тому скарга заявника в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Попіва Романа Ігоревича у виконавчому провадженні ВП №46112873 по ненаданню відповідей на заяви заявника про зупинення виконавчого провадження на період відпустки та про не застосування дій по закриттю виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» в иконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, необхідна наявність одночасно двох умов для повернення виконавчого листа: 1) відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, 2) прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що апеляційний суд Київської області не вирішував питання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення, а тому прийняття апеляційної скарги апеляційним судом не є підставою повернення виконавчого листа на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст. 13 зазначеної конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З матеріалів справи та ухвали Апеляційного суду Київської області вбачається, що апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 з тих підстав, що апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження, натомість цього не зробив, а тому після відкриття апеляційного провадження закрив провадження.
Отже, суд дійшов висновку, що помилки органів влади, не повинні створювати учасникам судового розгляду перешкод у реалізації їх прав.
Тому суд має поновити порушені права заявника. Відповідно, скарга в частині вимоги про скасування постанови старшого державного виконавця Попіва Р.І. від 14.08.2015 року у виконавчому провадженні ВП№46112873 «Про повернення виконавчого документу» є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, виходячи із ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішенню від 19 березня 1997 року по справі «Хорнсбі проти Греції» (Hornsdy v. Greece) скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73, 383-389 ЦПК України, суд -
Скаргу задовольнити повністю.
Поновити строк на подання скарги.
Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Попіва Р.І. у виконавчому провадженні ВП №46112873 по ненаданню відповідей на заяви заявника про зупинення виконавчого провадження на період відпустки та про не застосування дій по закриттю виконавчого провадження.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Попіва Р.І. від 14.08.2015 року у виконавчому провадженні ВП№46112873 «Про повернення виконавчого документу».
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя