25 листопада 2015 року Справа № 876/2962/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2015 року в адміністративній справі № 346/805/15-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,
13.02.2015 року позивач звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із вказаним позовом до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) та зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) йому повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак відповідач в таких розмірах пенсії не виплачував, зробити перерахунок в сторону збільшення та провести виплату відмовляється.
Тому позивач просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього здійснити нарахування і виплату пенсії відповідно до вимог вищезазначених статтей Закону № 796-ХІІ з 01.01.2014 р.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт покликається на ті ж доводи, що й в позовній заяві. Крім того, зазначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою про інвалідність. У зв'язку з цим він отримує пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, на переконання колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є частково правильними з огляду на таке.
Частиною 2 ст.3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст.19 Конституції України та ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.3 ст.22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтями 50 та 54 Закону № 796-XII передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІI групи призначається у розмірі - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках не можуть бути нижчими, зокрема по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, а вихідним критерієм обрахунку спірних виплат виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону № 1058-ІV), при тому, що чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. В той же час розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання, що для позивача як інваліда IІ групи, особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, розміри державної та додаткової пенсій повинні розраховуватись виходячи із наведених розмірів.
Статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до абз.8 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти КМУ, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01.01.2014 р. Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-VII) (до 03.08.2014 р.) не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону № 796-ХІІ, зокрема ст.ст.50, 54 вказаного Закону.
Проте, Законом № 719-VII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII (далі - Закон № 1622-VII) встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
При цьому, необхідно врахувати, що згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 1622-VII останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Відтак, враховуючи те, що вказаний Закон був опублікований 02.08.2014 р. в офіційному виданні «Голос України», то такий набрав чинності з 03.08.2014 р.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню до 03.08.2014р.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України.
Відповідно до ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.
А тому, враховуючи позовні вимоги позивача та виходячи із встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду та беручи до уваги Закон № 1622-VII від 31.07.2014 р., колегія суддів приходить до переконання про необхідність залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.01.2014 р. по 12.08.2014 р. та відмови в задоволенні решти позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2015 року в адміністративній справі № 346/805/15-а скасувати.
Позов ОСОБА_2 в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсію як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'яза-ного з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 12 серпня 2014 року включно залишити без розгляду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_3