04 листопада 2015 рокусправа № 804/3099/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області
на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 р. у справі № 804/3099/15
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська
до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області
про: стягнення коштів,
Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська (далі по тексту - позивач, УПФУ в Красногвардійському районі, пенсійний орган) звернулося до адміністративного суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, яка отримала травму на підприємствах, розташованих на території колишнього СРСР, за період грудень 2014 р. в сумі 120,63 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачем до заліку не прийнято та не відшкодовано суму пенсії по інвалідності за грудень 2014 р. у розмірі 120, 63 грн., виплаченої УПФУ в Красногвардійському районі громадянці ОСОБА_1, тому є підстави для стягнення вказаної суми з відповідача.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідно до положення п.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, з виплатою йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що підстави для визнання незаконними дій відповідача щодо відмовити відшкодувати пенсій по інвалідності відсутні, оскільки Порядок відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, від 04.03.2003р. №5-4/4 (далі - Порядок) не встановлює права та обов'язки по взаєморозрахункам, а встановлює процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, які будуть використані Фондами позивача та відповідача при взаєморозрахунках.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, УПФУ в Красногвардійському районі щомісячно проводиться виплата пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2014 р. відповідач не прийняв до заліку суми витрат по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_1 у розмірі 120, 63 грн.
З матеріалів справи вбачається, що нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1, внаслідок якого остання отримала виробничу травму, стався 26 березня 1973р. на території колишнього СРСР, про що складено акт про нещасний випадок на виробництві № 2 від 29 березня 1973р. На підставі висновку МСЕК ОСОБА_1 присвоєна ІІ група інвалідності безстроково у зв'язку із трудовим каліцтвом, що підтверджується витягом з акту МСЕК № 090424 від 27.03.1989р.
ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплата якої здійснюється на даний час УПФУ в Красногвардійському районі.
Відповідач відмовився відшкодовувати та не приймає до заліку витрати УПФУ в Красногвардійському районі, здійснені за грудень 2014 р. на загальну суму 120, 63 грн.
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
За приписами ст.1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998р. №16/98-ВР (далі по тексту - Основи) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно зі ст. 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та щомісячна цільова грошова допомога на проживання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - Закон України № 1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
За приписами п.5 ч. 2 ст. 24 Закону України № 1105-XIV, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ст. 81 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-ХІІ) призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 р. зареєстрована Постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинні відшкодувати органам ПФУ суми виплат, які вказані в пункті 4 Порядку, в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За приписами ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно зі ст.3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Отже, понесені Управлінням ПФУ витрати у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Відділення Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Згідно зі ст.16 Закону № 1105-XIV безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції керувався правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 20.03.2007р. (справа № 21-1087во06), від 12.06.2012р. № 21-165а12, від 23.04.2013 р. (справа № 21-108а13) та 21.05.2013р. (справа № 21-129а13), від 04.06.2013 р. (справа № 21-150а13), 12.11.2013р. (справа №21-394а13), в ухвалі Вищого адміністративного суду від 25.06.2014 р.(справа № К/9991/38568/11).
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати витрати, які пов'язані з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянці ОСОБА_1 на загальну суму 120, 63 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 р. у справі № 804/3099/15 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 р. у справі № 804/3099/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна