Справа № 2-а-1446/2009
04 червня 2009 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: Головуючого - судді Маслюк Н.В.
при секретарі Дасюк Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання нарахувати недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу та забезпечити її виплату, -
ОСОБА_1 звертаючись до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова, просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2008 рік - протиправною, зобов'язати здійснити перерахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та забезпечити відповідні виплати за 2008 рік.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни». Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2008 рік складає 1737 грн. 90 коп., при цьому позивач посилається на ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким встановлюється прожитковий мінімум на відповідний період для осіб, які втратили працездатність.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, в позові зазначив, що розгляд справи проводити за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просить справу розглянути без участі представника.
Відповідачем надіслано письмові заперечення (а.с.8), в яких просить відмовити в задоволенні позову. Посилається, що в 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року і в межах фінансування.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). ОСОБА_2 гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується довідкою № 781 від 08.05.2009 року (а.с. 4).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.
Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки за положеннями ч.2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто з 22.05.2008 року. Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 по 22.05.2008 року - протиправною, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за період з 01.01.2008 по 22.05.2008 року не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова в частині визнання бездіяльності щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року - протиправною, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягають задоволенню, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 17, 69-71, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-пр/2008, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 гривні 40 копійок судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова Н.В.МАСЛЮК