Справа № 2 «а»-11672/09
17 червня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Стоілової Т.В.
при секретарі - Коваленко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Красноармійська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та про стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008рік,-
02.04.2009р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та про стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008рік.
В обґрунтування позову зазначив, що він є учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалід 2 групи і відповідно до ст.48 Закону України від 28.02.1991р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України № 796-XII) має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Але відповідач, в порушення вищеназваного Закону виплатив йому компенсацію на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 120 гривень, керуючись підзаконними актами - Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. та № 562 від 12.07.2005р., які значно звужують його право на отримання матеріальної допомоги, тому він недоотримав щорічну компенсацію на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2605,00грн., яку просить стягнути з відповідача та визнати дії відповідача неправомірними по нарахуванню йому за 2008 рік суми на оздоровлення 2605,00гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги просив їх задовольнити.
Представник відповідача до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації Донецької області до суду не з"явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення на позов.
У відповідності зі ст.128 КАСУ, суд проводить розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 2 групи(а.с.3, 7), і відповідно до ст.48 Закону України від 28.02.1991р. № 796-XII має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Відповідач, в порушення вищеназваного Закону, при виплаті компенсації на оздоровлення користувався підзаконними актами - Постановою КМУ №796-Х11 від 28.02.1992 року та Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005, сплативши позивачеві 12.09.2008 року за 2008р.- 120 грн.(а.с.5).
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України № 796-XII від 28.02.1991р. зменшувати встановлені останнім конкретні розмірі доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині 1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі України № 796-XII викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України № 796-XII є безпідставним.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) встановлено, що ухвалюючи рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України звернув увагу Верховної ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України про необхідність дотримуватись положень ст.ст.1, 3, 6. 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України,ст.38, 95 Бюджетного кодексу України. Зокрема ст.38 Бюджетного кодексу України та ст.95 Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Державний бюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків ,пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого(додаткового) правового регулювання відносин , ніж передбачено законами України , не відповідає ст.ст.1,3,ч.2 ст.6,ч.2 ст.8,ч.2 ст.19, ст.ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92 ,ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України».
При прийнятті Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№ 107-VІ всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин :зупинив дію окремих положень законів(ст.67 розділу І Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№ 107-VІ) та вніс до ряду законодавчих актів зміни та доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№ 107-VІ). Конституція України у ст.92 визначила сфери ,зокрема бюджетну ,які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини і інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Таким чином, Конституційний суд України дійшов висновку ,що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів ,зупиняти їх дію чи скасовувати їх оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві ,і як наслідок -скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року встановлений 525грн.
Суд вважає, що при розрахунку компенсації на оздоровлення відповідач мав враховувати дані розміри мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що за 2008 рік відповідач виплатив позивачеві на оздоровлення 120 гривень. Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 525грн., тобто розмір допомоги за 2008 рік повинен складати : 525грн х 5 =2725,00грн. З урахуванням отриманої позивачем допомоги за 2008 рік у розмірі 120грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2605,00гривень.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст.88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
Керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст.ст.11, 17-20, 69-72, 86, 88, 94, 99, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації Донецької області задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації Донецької області щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008р. в розмірі 120 гривень.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської райдержадміністрації Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за шкоду спричинену здоров'ю за 2008 рік у розмірі 2605(дві тисячі шістсот п'ять) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання в повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або у порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя:
Повний текст постанови виготовлений 18.06.2009р.
Оригінал знаходиться в справі