Справа № 2- а -117/09 року
1 червня 2009 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого: Соболєвої І.П.,
при секретарі: Соловйової Л.О.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Авдіївка справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу БДПС при УДАІ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 на постанову інспектора та визнання постанови незаконною, суд-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання постанови інспектора ДПС взводу БДПС при УДАІ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 незаконною, посилаючись на те, що у тексті постанови зазначено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ОСОБА_3 номерний знак НОМЕР_1, та вона, керуючи вказаним автомобілем 23 січня 2009 року об 11 годині 35 хвилин на 470 км автодороги Знам'янка-Луганськ перевищила встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, а саме на 37 км/г, чим допустила правопорушення п.12.6. г-1 ПДР.
Оданк з таким висновком позивачка не згодна. Суду пояснила, що дійсно є власником транспортного засобу ОСОБА_3 номерний знак НОМЕР_1, однак в зазначений у постанові час вона даним автомобілем не керувала. Право керування зазначеним транспортним засобом також має громадянин України ОСОБА_4 на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом. Та хто саме знаходився за кермом транспортного засобу у вказаний момент, їй не відомо.
Також позивачка вважає, що зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі. Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав. Прилад “Визір”, яким проводився наглад за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не є автоматичним. Відповідно до вимог ст. 14-1 КупАП належним доказом правопорушення є фіксування приладом, що працює в автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону.
Також у постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивачки. В доданої до постанови фотографії зафіксована задня частина автомобілю та не можливо зробити висновки про те, хто саме керував транспортним засобом.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, оскільки у відповідність з п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України /затвердженої наказом МВС 13.11.2006 року № 1111/ до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухомдопускається лише робітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Також у постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивачки. В доданої до постанови фотографії зафіксовано два автомобіля, а саме автомобіль позивачки ОСОБА_3 та Нива, який знаходиться попереду, з чого можна зробити висновок, що виміряна швидкість саме автомобілю, який рухався попереду ОСОБА_3. У відповідність з вимогами ст. 10-15 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” - на вимірювання у сфері, у якій їхні результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в України та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Однак таких документів надано не було.
Просить постанову скасувати.
Суд, вислухав пояснення ОСОБА_1, дослідив матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 258 КупАП - у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів - протокол про адмімінстративне правопорушення не складається, а постанова виноситься без учаті особи, яка пригається до адмімінстративної відповідальності.
В даному випадку був складений протокол та постанова без участі правопорушника.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ОСОБА_3 номерний знак НОМЕР_1.
З пояснень заявника вбачається, що вона дійсно є власником транспортного засобу ОСОБА_3 номерний знак НОМЕР_1, однак в зазначений у постанові час вона даним автомобілем не керувала. Право керування зазначеним транспортним засобом також має громадянин України ОСОБА_4 на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом. Та хто саме знаходився за кермом транспортного засобу у вказаний момент, їй не відомо.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 71 КА України - в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Якщо особа, яка бере участь у справі без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З матеріалів справи не витікає, що саме ОСОБА_1 знаходилася за кермом транспортного засобу при зазначених обставинах, такі докази судові не доведені.
Згідно ст. 14-1 КУпАП - до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису - притягаються власники /співвласники/ транспортних засобів.
Проте жодних доказів проведення фотозйомки засобом фіксації, працюючим у автоматичному режимі, а не за участю працівників ДАІ, відповідачем не надано.
Крім того, відповідчем не надано доказів, що фотографія, відзнята пристроєм ВІЗІР № 0807179 23 січня 2009 року об 11 годині 35 хвилин саме у місці 470 км автодороги Знам'янка-Луганськ. Відзнята фотографія не дає можливості достовірно визначити місце проведення зйомки. На фотографії зображений тільки автомобіль, однак фотографія не містить прив'язки до об'єктів, за місцезнаходженням яких можна встановити місцезнаходження автомобіля заявника на момент зйомки.
Одночасно КУпАП передбачає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності лише у разі порушення обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину. Відповідно до п. 12.6 г-1 Правил дорожнього руху поза населеними пунктами на всіх дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю в даному випадку не більше 90 км/г. Швидкість автомобіля заявниці зафіксована технічним пристроєм ВІЗІР № 0807179 становила 127 км/г, але ж доказів знаходження автомобіля ОСОБА_1 на момент зйомки у межах дії обмежуваного знаку відповідачем не надано.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи наведене, та враховуючи, що відповідчем не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову про притягнення заявниці до адміністративної відповідальності слід скасувати у зв'язку з відсутністю в її діях складу адмімістративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 247, 287-289, 293 Кодексу України про Адміністративне Правопорушення, ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 105, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу БДПС при УДАІ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 на постанову інспектора та визнання постанови незаконною- задовольнити.
Постанову інспектора ДПС взводу БДПС при УДАІ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 № АН 096898 від 23 січня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП - скасувати у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Заява на апеляційне оскарження постанови може бути подана у десятиденний строк з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: