"25" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/16666/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області (далі - Управління) про визнання незаконно. відмови в нарахуванні і виплаті пенсії, зобов'язання виплатити пенсію та стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року,
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просив: визнати незаконною відмову Управління в призначенні та виплаті пенсії з дати первинного звернення -10 червня 2004 року; зобов'язати Управління призначити та виплатити пенсію з дати первинного звернення - з 10 червня 2004 року, нарахувати її з всіма встановленими законом надбавками; стягнути 5000 гривень моральної шкоди.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову Управління в призначенні та виплаті на користь ОСОБА_2 пенсії з дати первинного звернення -10 червня 2004 року незаконною. Зобов'язано Управління призначити та виплатити пенсію позивачу з 10 червня 2004 року, нарахувати її з всіма встановленими законом надбавками. В задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що рішенням Ровеньківського міського суду від 22 листопада 2004 року, постановленим у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління про зарахування часу перебування на військовій службі до трудового стажу, позовні вимоги задоволенні частково: Управління зобов'язано зарахувати позивачу час перебування на військовій службі - два роки та 9 днів до загального безперервного та підземного трудового стажу, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В зазначеному рішенні вказано, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 10 червня 2004 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а відповідач відмовив йому, посилаючись, що час перебування на військовій службі не зараховується до підземного стажу.
Рішення Ровеньківського міського суду від 22 листопада 2004 року набуло законної сили з дати винесення ухвали Донецьким апеляційним судом від 3 вересня 2008 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Управління.
17 вересня 2008 року позивач звернувся до Управління з заявою про нарахування та виплату пенсії з первинної дати звернення до відповідача і з заявою про призначення пенсії, а саме з 10 червня 2004 року, та по 31 грудня 2005 року.
Листом від 8 жовтня 2008 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, оскільки позивач отримує пенсію за віком з 19 грудня 2005 року, вимоги позивача щодо зарахування до підземного трудового стажу час перебування на військовій службі виконані за рішенням Ровеньківського міського суду від 22 листопада 2004 року і цей стаж врахований з 1 січня 2006 року, тобто з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Управління призначити пенсію з первинної дати звернення позивача із відповідною заявою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач 10 червня 2004 року звертався до Управління тільки з заявою про зарахування йому до стажу роботи часу перебування на військовій службі, що підтвердив при апеляційному перегляді справи, а з заявою про нарахування та виплату пенсії з 10 червня 2004 року до 31 грудня 2005 року він звернувся до відповідача тільки 17 вересня 2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, в касаційній скарзі позивач стверджує, що 10 червня 2004 року звертався до Управління саме із заявою про призначення йому пенсії, а не із заявою про зарахування йому до стажу роботи часу перебування на військовій службі.
За правилами частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення якого є загальними у сфері пенсійних правовідносин, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
В матеріалах справи відсутня копія заяви ОСОБА_2 від 10 червня 2004 року, тому спростувати або підтвердити доводи суду апеляційної інстанції та твердження позивача неможливо.
Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб